Старые Ели - Юрий Визбор

Полночь в зените,

Лунные нити на снегу,

Прошлой весною были с тобою,

Я весны забыть не могу.

Старые ели чуть поседели,

Снегом пушистым лед замело,

В небе морозном ясные звезды

И от месяца так светло.

Помню все встречи,

Каждый наш вечер наизусть,

Ночью весенней в чаще сирени

Ты шепнула мне: Не вернусь.

Старые ели чуть поседели,

Снегом пушистым лед замело,

В небе морозном ясные звезды

И от месяца так светло.

Все же я знаю,

Будем, родная, мы вдвоем!

Новой весною, вместе с тобою

Эту песню мы пропоем.

Старые ели чуть поседели,

Снегом пушистым лед замело,

В небе морозном ясные звезды

И от месяца так светло.

Північ у зеніті,

Місячні нитки на снігу,

Минулої весни були з тобою,

Я весни забути не можу.

Старі ялинки трохи посивіли,

Снігом пухнастим лід заміло,

У небі морозному ясні зірки

І від місяця так світло.

Пам'ятаю всі зустрічі,

Кожен наш вечір напам'ять,

Вночі весняної в частіше бузку

Ти шепнула мені: Не повернуся.

Старі ялинки трохи посивіли,

Снігом пухнастим лід заміло,

У небі морозному ясні зірки

І від місяця так світло.

Все ж я знаю,

Будемо, рідна, ми удвох!

Новою весною, разом із тобою

Цю пісню ми проспіваємо.

Старі ялинки трохи посивіли,

Снігом пухнастим лід заміло,

У небі морозному ясні зірки

І від місяця так світло.