Чудо - Юрий Визбор

На этом свете нет чудес,

Хотя поверий груда.

Стоит плотина до небес,

Но это ведь не чудо.

Я по ледовым гребням лез,

Я знаю слов значенье.

На этом свете нет чудес —

Одно лишь исключенье.

Никем не узнан, не любим,

Сомненьями богатый,

Я жил смотрителем лавин

И сторожем заката.

Стояли горы у дверей,

Зажав долины-блюда,

Как совещание зверей,

И звери ждали чуда.

А чудо вышло на порог,

Зажмурилось от снега.

А чудо сделало снежок

И запустило в небо.

Снежок распался на снежки…

И тот рисунок школьный

От звезд отламывал куски,

И было больно-больно.

А чудо, весело смеясь,

Конфеточку сосало,

Толкало в пропасти меня,

Но в пропасть не бросало.

Снега ударили с небес,

Мир задрожал от гуда.

На этом свете нет чудес —

Одно лишь, в общем, чудо!

На цьому світі немає чудес,

Хоча повір'я купа.

Стоїть гребля до небес,

Але це ж не диво.

Я по льодовим гребням ліз,

Я знаю слів значення.

На цьому світі немає чудес—

Одне лише виняток.

Ніким не пізнаний, не любимо,

Сумнівами багатий,

Я жив доглядачем лавин

І сторожем заходу.

Стояли гори біля дверей,

Затиснувши долини-страви,

Як нарада звірів,

І звірі чекали дива.

А чудо вийшло на поріг,

Зажмурилося від снігу.

А чудо зробило сніжок

І запустило в небо.

Сніжок розпався на сніжки...

І той малюнок шкільний

Від зірок відламував шматки,

І було боляче.

А диво, весело сміючись,

Цукерочку смоктало,

Штурхало в прірви мене,

Але в прірву не кидало.

Снігу вдарили з небес,

Світ затремтів від гуду.

На цьому світі немає чудес—

Одне лише, загалом, диво!