Подмосковная - Юрий Визбор

Тихим вечером, звездным вечером

Бродит по лесу листопад.

Елки тянутся к небу свечками,

И в туман уходит тропа.

Над ночной рекой, речкой Истрою

Нам бродить с тобой допоздна,

Среднерусская, сердцу близкая,

Подмосковная сторона.

Шепчут в сумерках обещания

Губы девичьи и глаза…

Нам ли сетовать на скитания,

В сотый раз покинув вокзал?

Вот вагон качнул звезды низкие,

И бежит, бежит вдоль окна

Среднерусская, сердцу близкая,

Подмосковная сторона.

За Звенигород тучи тянутся,

Под Подлипками льют дожди,

В проливных дождях тонут станции,

Ожидая нас впереди.

И пускай гроза где-то рыскает,

Мне с тобой она не страшна,

Среднерусская, сердцу близкая,

Подмосковная сторона.

Где-то плещется море синие,

Мчатся белые поезда,

А на севере тонут в инее

Предрассветные города.

По земле тебя не разыскивать —

Изо всех краев ты видна,

Среднерусская, сердцу близкая,

Подмосковная сторона.

Тихим вечором, зоряним вечором

Бродить лісом листопад.

Ялинки тягнуться до неба свічками,

І в туман йде стежка.

Над нічною річкою, річкою Істрою

Нам блукати з тобою допізна,

Середньоросійська, серцю близька,

Підмосковний бік.

Шепчуть у сутінках обіцянки

Губи дівочі та очі…

Нам нарікати на поневіряння,

Усотий раз залишивши вокзал?

Ось вагон хитнув зірки низькі,

І біжить, біжить уздовж вікна

Середньоросійська, серцю близька,

Підмосковний бік.

За Звенигород хмари тягнуться,

Під Підлипками ллють дощі,

У проливних дощах тонуть станції,

Чекаючи на нас попереду.

І нехай гроза десь нишпорить,

Мені з тобою вона не страшна,

Середньоросійська, серцю близька,

Підмосковний бік.

Десь плескається море сині,

Мчать білі потяги,

А на півночі тонуть у інеї

Досвітні міста.

По землі тебе не розшукувати

З усіх країв ти видно,

Середньоросійська, серцю близька,

Підмосковний бік.