Весна - Зоя Ященко, Белая Гвардия

Съежились крыши домов,

Спрятались феньки в рукав.

В небо палим, а за что —

Так до сих пор не узнав.

Кровь, суета, голоса,

Самый громкий: «Вперед и смелей!»

Но что-то лезет в глаза —

То ли память, то ли пух с тополей.

Жди, мы скоро довоюем,

Сядем и закурим,

Да помолчим.

Ты еще придешь домой,

Уставший, но живой

Лишь тем, что любим.

Правда к нам не достучалась,

Но кому досталась

Эта война.

Смерть раскланяется в ноги,

Жди, уже в дороге

Наша весна.

Души по трапу бредут

На облака-корабли.

С нами глотали беду,

Без «до свиданья"ушли.

Им уже с нами не петь,

Их уже наш Праведный спас.

Но пока солнцу гореть,

Этим душам молиться о нас.

Жди, мы скоро довоюем,

Сядем и закурим,

Да помолчим.

Ты еще придешь домой,

Уставший, но живой

Лишь тем, что любим.

Правда к нам не достучалась,

Но кому досталась

Эта война.

Смерть раскланяется в ноги,

Жди, уже в дороге

Наша весна.

Жизнь — это наши права,

Крест — он и небо и суть.

Дома пусти на дрова,

Свой как-нибудь донесу.

Все отойдет, отболит,

Даст Бог, не сгинем в запой.

Утро, нам путь застелит

Цветами да жгучей росой.

Жди, мы скоро довоюем,

Сядем и закурим

Одну на двоих.

Ты еще придешь домой,

И белою строкой

Допишешь свой стих.

Мы давно войною сыты,

Мы почти убиты,

Да что нам война.

Смерть там где-то за спиною,

А за той горою

Пляшет весна!

Пляшет весна,

Наша весна!

Зіщулилися дахи будинків,

Сховалися феньки в рукав.

У небо палимо, а за що —

Так досі не дізнавшись.

Кров, суєта, голоси,

Найгучніший: «Вперед і сміливіше!»

Але щось лізе в очі —

Чи то пам'ять, чи то пух з тополь.

Чекай, ми скоро довоюємо,

Сядемо і закуримо,

Так, помовчимо.

Ти ще прийдеш додому,

Втомлений, але живий

Лише тим, що любимо.

Правда до нас не достукалася,

Але кому дісталася

Ця війна.

Смерть розкланяється в ноги,

"Жди, вже в дорозі"

Наша весна.

Душі по трапу бредуть

На хмари-кораблі.

З нами ковтали лихо,

Без «до побачення» пішли.

Їм уже з нами не співати,

Їх уже наш Праведний спас.

Але поки сонцю горіти,

Цим душам молитися за нас.

Чекай, ми скоро довоюємо,

Сядемо і закуримо,

Так, помовчимо.

Ти ще прийдеш додому,

Втомлений, але живий

Лише тим, що любимо.

Правда до нас не достукалася,

Але кому дісталася

Ця війна.

Смерть розкланяється в ноги,

"Жди, вже в дорозі"

Наша весна.

Життя — це наші права,

Хрест - він і небо і суть.

Вдома пусти на дрова,

Свій якось донесу.

Все відійде, відболить,

Дасть Бог, не згинемо в запою.

Ранок, нам шлях застелить

Квітами та пекучою росою.

Чекай, ми скоро довоюємо,

Сядемо і закуримо

Одну на двох.

Ти ще прийдеш додому,

І білим рядком

Допишеш свій вірш.

Ми давно війною ситі,

Ми майже вбиті,

Що нам війна.

Смерть там десь за спиною,

А за тією горою

Скаче весна!

Пляше весна,

Наша весна!