О тиграх - Зоя Ященко, Белая Гвардия

Он любит подолгу стоять у окна и смотреть на принцесс,

Которые ходят по улицам города,

Зная о том, что он любит подолгу

Стоять у окна и смотреть на принцесс…

Цветы на его подоконнике знают, о чем он молчит, и умеют молчать.

Они расцветают в иные мгновенья, когда он один, и когда он устал —

От войны и вина, от пустых разговоров, и хочется лишь одного,

Чтоб на том подоконнике вдруг распустился волшебный цветок.

Бывает, он тигров своих выпускает из клеток,

Он дарит свободу всем тиграм своим.

Наслаждаясь свободой, вечернее солнце садится на крышу.

И тигры играют у ног его, словно слепые котята,

И мы, позабыв об опасности, бросив одежду в огонь, говорим о любви…

Він любить довго стояти біля вікна і дивитися на принцес,

Які ходять вулицями міста,

Знаючи про те, що він любить подовгу

Стояти біля вікна і дивитися на принцес...

Квіти на його підвіконні знають, про що він мовчить, і вміють мовчати.

Вони розквітають в інші миті, коли він один, і коли він втомився

Від війни і вина, від пустих розмов, і хочеться лише одного,

Щоб на тому підвіконні раптом розпустилася чарівна квітка.

Буває, він тигрів своїх випускає з клітин,

Він дарує свободу всім тиграм своїм.

Насолоджуючись свободою, вечірнє сонце сідає на дах.

І тигри грають у ніг його, немов сліпі кошенята,

І ми, забувши про небезпеку, кинувши одяг у вогонь, говоримо про любов.