Дьявол - Зоя Ященко, Белая Гвардия

Бедный, бедный дьявол…

Сидит один на вершине мира,

Плачет и пьет неразбавленный спирт,

Вспоминает строчки любимых стихов.

Последнее время ему очень скучно,

И я его хорошо понимаю,

Ведь у него почти не осталось работы,

Совсем не осталось достойных врагов.

Такое чувство, что его обманули,

Как если б позвали играть с «Челси»,

А вышел второй эшелон Забайкалья,

Да еще запасной молодежный состав.

Ведь ему же совсем ничего не стоит

Легким движением разрушить полмира,

Но люди и так все делают сами,

Лишая его наделенных прав.

И поэтому ему нестерпимо скучно,

И уже никакой спирт не спасает,

Он даже со скуки готов стать хорошим

И лететь открывать другие миры.

Но в детстве он сделал что-то такое,

Что его больше никуда не пускают

И еще лет тысячу не поменяют

Правила этой странной игры.

Бедный, бедный дьявол…

Бідний, бідний диявол…

Сидить один на вершині світу,

Плаче і п'є нерозбавлений спирт,

Згадує рядки улюблених віршів.

Останнім часом йому дуже нудно,

І я його добре розумію,

Адже у нього майже не залишилося роботи,

Зовсім не залишилося гідних ворогів.

Таке почуття, що його обдурили,

Як якщо б покликали грати з Челсі,

А вийшов другий ешелон Забайкалля,

Так ще запасний молодіжний склад.

Адже йому вже зовсім нічого не коштує

Легким рухом зруйнувати півсвіту,

Але люди і так все роблять самі,

Позбавляючи його наділених прав.

І тому йому нестерпно нудно,

І вже ніякий спирт не рятує,

Він навіть з нудьги готовий стати хорошим

І летіти відкривати інші світи.

Але в дитинстві він зробив щось таке,

Що його більше нікуди не пускають

І ще років тисячу не поміняють

Правила цієї дивної гри.

Бідний, бідний диявол…