Выжигаю мотив - ZippO

Любила такого, а он лишь дым

Ты в потёмках строчишь мотив

Дай мне свет по утру, выжигаю свет глаз твоих

Ты далеко там, где мне стыд

Ничего, доберусь, мне простишь

Теперь всё, таем, убились, ждали её — это тот самый июль

Подводный мир любви

Ты — не дым и не остановить

Ты мой двигатель, твори, и ты мой повод

Там, где забирают мысли, правда любим и горим

Разливается внутри, ты на меня посмотри

Черно-белую листы, рисовать мне на них жизнь

Верил или ждал, или не любил и жил

Я не вижу твой мир, дай мне фото души

Не хватает сил, давай что-то решим

Комната пустая, в памяти любви сгораем

Мы откуда закрываем, наши роли по местам расставим

Комната пустая, в памяти любви сгораем

Мы откуда закрываем, наши роли поменять местами

Её ты срисовал, с чего ты взял, оставил просто

Как говорят: «Найдёшь своё ты рано или поздно»

Освещай мне мой дом

Всё также разбил как вино

Разбирал её по словам иногда я не разборчиво

Все время слышу голос, соли из глаз, мы не люди

И как-то так доводит, куда не приду

Снова бодрит мне кофе голову

Не перелезть долго, я уже и не могу

Солнце по утру, где нас и не ждут

Дай мне свои чувства, пусть нам все завидуют

Солнце по утру, где нас и не ждут

Дай мне свои чувства, пусть нам все завидуют

Комната пустая, в памяти любви сгораем

Мы откуда закрываем, наши роли по местам расставим

Комната пустая, в памяти любви сгораем

Мы откуда закрываем, наши роли поменять местами

Любила такого, а він лише дим

Ти в темряві строчиш мотив

Дай мені світло по ранку, випалюю світло очей твоїх

Ти далеко там, де мені сором

Нічого, дістануся, мені вибачиш

Тепер усе, таєм, вбили, чекали на неї — це той самий липень

Підводний світ кохання

Ти — не дим і не зупинити

Ти мій двигун, твори, і ти мій привід

Там, де забирають думки, правда любимо і горимо

Розливається всередині, ти на мене подивись

Чорно-біле листи, малювати мені на них життя

Вірив або чекав, або не любив і жив

Я не бачу твій світ, дай мені фото душі

Не вистачає сил, давай щось вирішимо

Кімната порожня, в пам'яті кохання згораємо

Ми звідки закриваємо, наші ролі по місцях розставимо

Кімната порожня, в пам'яті кохання згораємо

Ми звідки закриваємо, наші ролі поміняти місцями

Її ти змалював, з чого ти взяв, залишив просто

Як кажуть: «Знайдеш своє ти рано чи пізно»

Висвітлюй мені мій дім

Все також розбив як вино

Розбирав її за словами іноді я не розбірливо

Весь час чую голос, солі з очей, ми не люди

І якось так доводить, куди не прийду

Знову бадьорить мені каву голову

Не перелізти довго, я вже й не можу

Сонце ранком, де нас і не чекають

Дай мені свої почуття, нехай нам усі заздрять

Сонце ранком, де нас і не чекають

Дай мені свої почуття, нехай нам усі заздрять

Кімната порожня, в пам'яті кохання згораємо

Ми звідки закриваємо, наші ролі по місцях розставимо

Кімната порожня, в пам'яті кохання згораємо

Ми звідки закриваємо, наші ролі поміняти місцями