Кукла - ZippO

Чистота меняет дом, а у меня настрой другой.

И кроме того дела живой, люблю и знаю толк,

Как он меня не ждет.

Не изменил себе, я изменю себя.

С тобой до небес поднимаюсь я опять.

С тобою вслед бежать, пока глаза глядят.

Может стукнет когда-то пятьдесят.

Буду влюблен я в тебя, как сейчас.

Спасибо Господу, что мне подарил этот шанс.

Я больше жизни люблю это волшебство,

Алкоголь — мой любимый наркотик.

Моя комета добралась до Земли,

Чтобы этих людишек развеселить.

Под луной погибал от ее красоты.

Приколько виски заливали в меня все.

Немного люди говорят, что мой диагноз — трусость,

Но, после всего — не про*бал свое чувство.

Нет, это не то, знаешь родное дно,

Это так стремительно, знаешь, как вверх дном.

Припев:

Кукла моя, монеты звенят.

Ты не тень моя минуту назад.

Где твои руки?

Нет, мне не нужна награда.

Для тебя — это как глазами с экрана.

Кукла моя, монеты звенят.

Ты не тень моя минуту назад.

Где твои руки?

Нет, мне не нужна награда.

Для тебя — это как глазами с экрана.

Снова и снова я у дома своего знакомого.

Видел их в подъезде, те слова «Мы будем вместе».

Вместо бриллиантов — обычная бижутерия,

Доброта и честность между нами потеряна.

Жестокие чувства, одиночество внутри,

Среди подъездов слышал крики «Руки убери!»

И все же страшно, если вовсе ты к ним не привык,

И высота пути на уровне — твой проводник.

Ты не отпускай, вдохни дым поглубже и слушай,

Мой приговор, твое решение быть только живущим.

Присел, залип, залип на час, залип на два,

Все, что в тебе осталось — это музыка моя.

В сердце того же костра, во мне давно горит душа,

Слышал давно по дворам, и помню номер этажа.

С криками «Давай, вставай сынок, тебе тут не помогут.

Дело не в тебе, а в тех, кто нам дарит свободу».

Припев:

Кукла моя, монеты звенят.

Ты не тень моя минуту назад.

Где твои руки?

Нет, мне не нужна награда.

Для тебя — это как глазами с экрана.

Кукла моя, монеты звенят.

Ты не тень моя минуту назад.

Где твои руки?

Нет, мне не нужна награда.

Для тебя — это как глазами с экрана.

Чистота змінює будинок, а у мене настрій інший.

І крім того діла живий, люблю і знаю толк,

Як він мене не чекає.

Не змінив собі, я зміню себе.

З тобою до небес піднімаюся я знову.

З тобою слідом бігти, поки очі дивляться.

Може стукне колись п'ятдесят.

Буду закоханий я в тебе, як зараз.

Спасибі Господеві, що мені подарував цей шанс.

Я більше життя люблю це чарівництво,

Алкоголь - мій улюблений наркотик.

Моя комета дісталася до Землі,

Щоб цих людей розвеселити.

Під місяцем гинув від її краси.

Наскільки віскі заливали в мене все.

Небагато люди кажуть, що мій діагноз — боягузтво,

Але, після всього — не пробув своє почуття.

Ні, це не то, знаєш рідне дно,

Це так швидко, знаєш, як вгору дном.

Приспів:

Лялька моя, монети звенять.

Ти не тінь моя хвилину тому.

Де твої руки?

Ні, мені не потрібна нагорода.

Для тебе - це як очима з екрана.

Лялька моя, монети звенять.

Ти не тінь моя хвилину тому.

Де твої руки?

Ні, мені не потрібна нагорода.

Для тебе - це як очима з екрана.

Знову і знову я у вдома свого знайомого.

Бачив їх у під'їзді, ті слова «Ми будемо разом».

Замість діамантів - звичайна біжутерія,

Доброта і чесність між нами втрачена.

Жорстокі почуття, самотність усередині,

Серед під'їздів чув крики "Руки прибери!"

І все ж страшно, якщо зовсім ти до ним не звик,

І висота шляху на рівні — твій провідник.

Ти не відпускай, вдихни дим глибше і слухай,

Мій вирок, твоє рішення бути живим.

Присів, залип, залип на годину, залип на два,

Все, що в тебе залишилося — це моя музика.

В серці того багаття, у мені давно горить душа,

Чув давно по дворах, і пам'ятаю номер поверху.

З криками «Давай, вставай синку, тобі тут не допоможуть.

Справа не в тебе, а в тих, хто нам дарує свободу».

Приспів:

Лялька моя, монети звенять.

Ти не тінь моя хвилину тому.

Де твої руки?

Ні, мені не потрібна нагорода.

Для тебе - це як очима з екрана.

Лялька моя, монети звенять.

Ти не тінь моя хвилину тому.

Де твої руки?

Ні, мені не потрібна нагорода.

Для тебе - це як очима з екрана.