Сон - ZippO

И стоит ли нам, она теперь летает в сон.

И стоит ли тебе придатся, играя сном.

Теперь не удивишь смотрящего там за окном.

Погода вверх дном, сынок вернись домой.

Кто-то что-то нашептал или мне послышалось.

Кто ночью не спал во дворе потом услышите.

Увидел не хватает этого безобразия и тут все замерло там, да.

Как-то по ночам, ты меня слышишь, не скучай.

Те места, где проливали много чая.

Я … звонкам я даже не мечтаю.

Мне это снится, голубь, а не синица.

Я теперь не верю всем перелётным птицам.

Родниковая вода поможет мне напиться.

Где-то я иду по нашим улицам столичным.

То плачет, то цветет душа у меня на личном.

Припев: х2

Покидал её волю дым, приберегать наши поводы.

Ты забираешь всё, бежишь к родным.

Весело проводили будни мы.

Истерика мне боль.

Ты мой соль минор, но только повод, ты мой повод вернуться домой.

Тут снова тот, кто пишет, те, кто с нами на крышах.

Ну вот летать под потолком и ничего не слышать.

Сто раз напрасно красят страстью вас.

Чего не маловажно нам нужна музыка там.

Не нужно снова по окрестностям и дворам.

Я помню строки из парадного и крики там.

Мне эт нет, не нужно и так все передаааал…

И никуда не деться, ты там не летай.

Пускали дым, или это было детство, там где ты уже отец сам.

Припев: х2

Покидал её волю дым, приберегать наши поводы.

Ты забираешь всё, бежишь к родным.

Весело проводили будни мы.

І стоїть нам, вона тепер літає в сон.

І стоїть, чи тобі доведеться, граючи сном.

Тепер не здивуєш того, хто дивиться там за вікном.

Погода вгору дном, синку повернися додому.

Хтось щось нашіптував чи мені почулося.

Хто вночі не спав у дворі потім почуєте.

Побачив не вистачає цього неподобства і тут все завмерло там, так.

Якось по ночах, ти мене чуєш, не сумую.

Ті місця, де проливали багато чаю.

Я … дзвінкам я навіть не мрію.

Мені це сниться, голубе, а не синиця.

Я тепер не вірю всім перелітним птахам.

Джерельна вода допоможе мені напитися.

Десь я іду по наших вулицях столичних.

То плаче, то цвіте душа у мене на особистому.

Приспів: х2

Покидав її волю дим, зберігати наші приводи.

Ти забираєш все, біжиш до рідних.

Весело проводили будні ми.

Істерика мені біль.

Ти мій сіль мінор, але тільки привід, ти мій привід повернутися додому.

Тут знову той, хто пише, ті, хто з нами на дахах.

Ну ось літати під стелею і нічого не чути.

Сто разів даремно фарбують вас.

Чого не важливо нам потрібна музика там.

Не потрібно знову по околицях і дворах.

Я пам'ятаю рядки з парадного і крики там.

Мені ет ні, не потрібно і так все передаааал...

І нікуди не дітися, ти там не літай.

Пускали дим, або це було дитинство, там де ти вже батько сам.

Приспів: х2

Покидав її волю дим, зберігати наші приводи.

Ти забираєш все, біжиш до рідних.

Весело проводили будні.