Река - ZippO

Забирай все с собой, от сети отключай телефоны.

Давай, полетаем с тобой.

Запомни настрой, я не такой как ты.

Да ты прости, стая птицей улети.

Упали с небес камнями тянули вниз

То, что я кричу срываясь об карниз,

Падая в низ строкой ложу я на бит

И то, что затерпло у меня сидит внутри.

за душу возьми мир свой переверни

Стирая пальцами проводил провода

По сети посидим, посмотрим мне глаза

То, что стирали мы нас снова загонит в груза.

Знаю, не по пути.

Знаю нам не как уйти

Я под музыку может моя и тишина

Останусь один, запомни мои слова

Может нам не как разлилась Москва-река.

Продолжай по этому теченью плыть,

Будет теплее, дай мне ручку, дай мне не остыть.

Скользко порой бывает от не любимых слов,

Держите крепче за руку и никаких звонков.

Припев:

Продолжай по этому теченью плыть,

Будет теплее, дай мне ручку, дай мне не остыть.

Скользко порой бывает от не любимых слов,

Держите крепче за руку и никаких звонков.

Переживем то, что пережила ты.

Перестал верить в дым ночные стихи.

Прикасаясь к губам, делил душу пополам.

Невидимо скрывал свою боль по утрам.

Да и слова словно слово, тянутся по выше.

А я завишу от того, что держит смех детишек.

Мы словно птицы — не знаем, где наши границы.

То что в нас загорится не потушить нам.

И только буду кричать во все горло по волнам

Нам не в душе, то что сделано с папье-маше.

Доберемся истины мы и так близко, мы

И где-то в мыслях, я знаю, вы же за единство.

Сердце не боится просто так остановиться,

Давай, по меньше слез и будем радоваться жизни.

Частью души держи меня и не отпускай,

И не вздумай говорить обидные слова, прощай.

Припев:

Продолжай по этому теченью плыть,

Будет теплее, дай мне ручку, дай мне не остыть.

Скользко порой бывает от не любимых слов,

Держите крепче за руку и никаких звонков.

Переживем то, что пережила ты.

Перестал верить в дым ночные стихи.

Прикасаясь к губам, делил душу пополам.

Невидимо скрывал свою боль по утрам.

Забирай все з собою, від мережі відключай телефони.

Давай, політаємо з тобою.

Запам'ятай настрій, я не такий, як ти.

Так ти пробач, зграя птахом полеті.

Впали з небеса камінням тягли вниз

Те, що я кричу зриваючись про карниз,

Падаючи вниз рядком ложу я на біт

І те, що затерпіло в мене сидить усередині.

за душу візьми світ свій переверни

Праючи пальцями проводив дроти

По мережі посидимо, подивимося мені очі

Те, що прали ми нас знову зажене в вантажі.

Знаю, не шляхом.

Знаю нам не як піти

Я під музику може моя і тиша

Залишуся один, запам'ятай мої слова

Може нам не як розлилася Москва-річка.

Продовжуй по цій течії плисти,

Буде тепліше, дай мені ручку, дай мені не охолонути.

Слизько часом буває від  не улюблених слів,

Тримайте міцніше за руку і жодних дзвінків.

Приспів:

Продовжуй по цій течії плисти,

Буде тепліше, дай мені ручку, дай мені не охолонути.

Слизько часом буває від  не улюблених слів,

Тримайте міцніше за руку і жодних дзвінків.

Переживемо те, що ти пережила.

Перестав вірити в дим нічні вірші.

Торкаючись до губ, ділив душу навпіл.

Невидимо приховував свій біль вранці.

Так і слова немов слово, тягнуться по вище.

А я залежу від того, що тримає сміх діточок.

Ми немов птахи—не знаємо, де наші кордони.

Те, що в нас загориться не загасити нам.

І тільки буду кричати на все горло по хвилях

Нам не в душі, що зроблено з пап'є-маші.

Доберемося істини ми і так близько, ми

І десь у думках, я знаю, ви за єдність.

Серце не боїться просто так зупинитися,

Давай, менше сліз і будемо радіти життю.

Частиною душі тримай мене і не відпускай,

І не задумай говорити образливі слова, прощай.

Приспів:

Продовжуй по цій течії плисти,

Буде тепліше, дай мені ручку, дай мені не охолонути.

Слизько часом буває від  не улюблених слів,

Тримайте міцніше за руку і жодних дзвінків.

Переживемо те, що ти пережила.

Перестав вірити в дим нічні вірші.

Торкаючись до губ, ділив душу навпіл.

Невидимо приховував свій біль вранці.