Куришь часто - ZippO

И под приятную пластинку, рисую тебе картинку -

Такую яркую, как ты, солнце - прекрасную.

Улыбнешься навстречу, не замечу.

Среди толп, вагонов, образов людей -

Давай, попробуй, сказать в лицо, что думаешь о ней.

И что-то заставляет тосковать,

Та зачем верить чужим словам?

Посмотри в мои глаза, пойми все сама -

Я такой, как есть, не изменить меня.

И все внутри кричит, рвется наружу.

И ощущаю мгновения весны, по ту стужу.

А руки тянутся к небу и там, где ты не был.

И, давай, устроим переворот словесный.

Я один, а ты уже невеста -

Такая яркая, красивая, известная.

Да, может, куришь и часто, в глазах не то, что было раньше.

И пролетают слова про любовь.

Ты знаешь, за это - отдать все готов.

Да, может, куришь и часто, в глазах не то, что было раньше.

И пролетают слова про любовь.

Ты знаешь, за это - отдать все готов.

И пролетая над домами, паря над небесами, как птицы,

Хочется напиться чистой водицы и не забыть твоих слов и мыслей.

Жизнь моя - пустота, и никакой настрой.

Держать сердечко в руке, я не такой.

Я проживу подольше и спрошу, как тебе.

Та я люблю, и музыка живет во мне.

И главное не изменить мгновенно,

Что будет дальше, только радость, суета.

И ты не увидишь всю эту боль в глазах,

Пока стараюсь держать себя в руках.

Так судьба разделила нас,

Не оставив нам никакого шанса.

Забытый под бит, дите стало другим,

И многие считают меня таким.

Да, может, куришь и часто, в глазах не то, что было раньше.

И пролетают слова про любовь.

Ты знаешь, за это - отдать все готов.

Да, может, куришь и часто, в глазах не то, что было раньше.

И пролетают слова про любовь.

Ты знаешь, за это - отдать все готов.

І під приємну платівку, малюю тобі картинку.

Таку яскраву, як ти, сонце – прекрасну.

Усміхнешся назустріч, не помічу.

Серед натовпів, вагонів, образів людей -

Давай, спробуй сказати в обличчя, що думаєш про неї.

І щось змушує тужити,

Та навіщо вірити чужим словам?

Подивися в мої очі, зрозумій все сама -

Я такий, як є, не змінити мене.

І все всередині кричить, рветься назовні.

І відчуваю миті весни, на ту холоднечу.

А руки тягнуться до неба і там, де ти не був.

І, давай, влаштуємо словесний переворот.

Я один, а ти вже наречена

Така яскрава, гарна, відома.

Так, може, куриш і часто, в очах не те, що було раніше.

І пролітають слова про кохання.

Ти знаєш, за це – віддати все готовий.

Так, може, куриш і часто, в очах не те, що було раніше.

І пролітають слова про кохання.

Ти знаєш, за це – віддати все готовий.

І пролітаючи над будинками, ширяючи над небесами, як птахи,

Хочеться напитися чистої води і не забути твоїх слів та думок.

Життя моє – порожнеча, і ніякий настрій.

Тримати серце в руці, я не такий.

Я проживу довше і спитаю, як тобі.

Та я люблю, і музика живе у мені.

І головне не змінити миттєво,

Що буде далі, тільки радість, метушня.

І ти не побачиш весь цей біль в очах,

Поки що намагаюся тримати себе в руках.

Так доля розділила нас,

Не залишивши нам жодного шансу.

Забутий під біт, дитя стало іншим,

І багато хто вважає мене таким.

Так, може, куриш і часто, в очах не те, що було раніше.

І пролітають слова про кохання.

Ти знаєш, за це – віддати все готовий.

Так, може, куриш і часто, в очах не те, що було раніше.

І пролітають слова про кохання.

Ти знаєш, за це – віддати все готовий.