Фитиль - ZippO

Это не то время, видеть милые лица,

Руки с повязкой, этот человек не был признан.

То, что увидел искру и поджог фитиль.

Это не искуп, то, что притянет, не искуп,

Веришь или нет, или делай уверенней.

Я приношу искренне своё сожаление,

Нет мест, и руки тянутся выше.

Тихо, слышишь, давай вместе запишем,

Давай не будем включать дураков, дураков.

Твоя вся жизнь на таблетках под прохладным окном,

Вытяни за руку, выключи свет, все за одно.

Это то, чего так ждёт от меня альбома и зло,

Тёплые мысли окутали с головы до ног.

Пару суток без сна — это про нас, наша весна,

Падай, кричи, ты не услышишь то, что зависит,

От тебя послушать и вникнуть.

Она избита, будто шлюха своим посом,

Его на дозу просит, пудрит носик.

Всё тело в ранах, плевать на нравы,

Взрослеть рано, умирать тоже рано.

Я так хотел, чтобы она нас не оставила,

Ни на миг, на часы крапают правила,

Динамит — у меня внутри горит огонь,

Втроём потри, это не тупо загон.

Ты не будь слабаком, удержать нелегко,

Потом порох и сироп, сопли слёзы рекой.

Крики вопли, что такое?

Мы тонем на мониторе,

Вижу фото с тобою и достаю свой топорик.

И я так зол на весь мир, давай, до весны.

Повсюду кипят тут ебаные СМИ.

Но никого я из них так и не видел,

Любил, ненавидел, потух фитиль.

Це не то час, бачити милі особи,

Руки з пов'язкою, ця людина не була визнана.

Те, що побачив іскру і підпал гніт.

Це не спокус, те, що притягне, не спокус,

Віриш чи ні, чи роби впевненішим.

Я приношу щиро своє жаль,

Немає місць, і руки тягнуться вище.

Тихо, чуєш, давай разом запишемо,

Давай не включатимемо дурнів, дурнів.

Твоє все життя на таблетках під прохолодним вікном,

Витягни за руку, вимкни світло, все за одне.

Це те, чого так чекає від мене альбому і зло,

Теплі думки огорнули з голови до ніг.

Пару доби без сну — це про нас, наша весна,

Падай, кричи, ти не почуєш те, що залежить,

Від тебе послухати і вникнути.

Вона побита, ніби повія своїм посом,

Його на дозу просить, пудрить носик.

Все тіло в ранах, начхати на нрави,

Доросли рано, помирати теж рано.

Я так хотів, щоб вона нас не залишила,

Ні на миг, на години кроплять правила,

Динаміт - у мене всередині горить вогонь,

Утрьох потри, це не тупо загін.

Ти не будь слабаком, утримати нелегко,

Потім порох і сироп, соплі сльози рікою.

Крики крики, що таке?

Ми тонемо на моніторі,

Бачу фото з тобою і дістаю свою топірку.

І я так злий на весь світ, давай, до весни.

Усюди киплять тут ебані ЗМІ.

Але нікого я з них так і не бачив,

Любив, ненавидів, згас гніт.