Тебя я помню наизусть - Евгений Григорьев – Жека

По голове стриженой, по судьбе сиженной вновь,

Март пробежал лучиком, вынув из сердца любовь,

Но доля крестовая — грустью не новою жмёт,

И с мыслями вольными, тело под вышками ждёт.

Припев:

Тебя я помню наизусть,

Хоть ворон в небе чертит круг,

Пускай не скоро я вернусь,

В ожогах воркутинских вьюг,

Разлуки нашей злая боль,

По сердцу раной полоснёт,

С молитвой Господу простой,

Она когда-нибудь уйдёт.

Лишь воспоминания, тянут на убыль здесь дни,

В них горечь прощания, если не можешь — не жди,

И мартовским вечером, точно, таким как тогда,

Срок, павший на плечи мне, нас разлучил на года.

Припев:

Тебя я помню наизусть,

Хоть ворон в небе чертит круг,

Пускай не скоро я вернусь,

В ожогах воркутинских вьюг,

Разлуки нашей злая боль,

По сердцу раной полоснёт,

С молитвой Господу простой,

Она когда-нибудь уйдёт.

Жизнь раной глубокою, былью жестокою бьёт,

По голове стриженой, по судьбе сиженной влёт.

Взяв, мёртвою хваткою, на волю падкую грусть,

Здесь буду украдкою помнить тебя наизусть.

Припев:

Тебя я помню наизусть,

Хоть ворон в небе чертит круг,

Пускай не скоро я вернусь,

В ожогах воркутинских вьюг,

Разлуки нашей злая боль,

По сердцу раной полоснёт,

С молитвой Господу простой,

Она когда-нибудь уйдёт.

Тебя я помню наизусть,

Хоть ворон в небе чертит круг,

Пускай не скоро я вернусь,

В ожогах воркутинских вьюг,

Разлуки нашей злая боль,

По сердцу раной полоснёт,

С молитвой Господу простой,

Она когда-нибудь уйдёт.

Тебя я помню наизусть.

Тебя я помню наизусть.

Тебя я помню наизусть…

По голові стриженої, по долі сидіння знову,

Березень пробіг лучком, вийнявши з серця любов,

Але доля хрестова — сумом не новою тисне,

І з думками вільними, тіло під вежами чекає.

Приспів:

Тебе я пам'ятаю напам'ять,

Хоч ворон у небі креслить коло,

Нехай не скоро я вернусь,

В опіках воркутинських завірюх,

Розлуки нашої злий біль,

По серцю раною полосне,

З молитвою Господу простий,

Вона колись піде.

Лише спогади, тягнуть на спад тут дні,

В них гіркота прощання, якщо не можеш—не чекай,

І березневого вечора, точно, таким як тоді,

Термін, що загинув на плечі мені, нас розлучив на року.

Приспів:

Тебе я пам'ятаю напам'ять,

Хоч ворон у небі креслить коло,

Нехай не скоро я вернусь,

В опіках воркутинських завірюх,

Розлуки нашої злий біль,

По серцю раною полосне,

З молитвою Господу простий,

Вона колись піде.

Життя раною глибоким, колишнім жорстоким б'є,

По голові стриженої, по долі сидіння вліт.

Взявши, мертвою хваткою, на волю ласий смуток,

Тут буду крадькома пам'ятати тебе напам'ять.

Приспів:

Тебе я пам'ятаю напам'ять,

Хоч ворон у небі креслить коло,

Нехай не скоро я вернусь,

В опіках воркутинських завірюх,

Розлуки нашої злий біль,

По серцю раною полосне,

З молитвою Господу простий,

Вона колись піде.

Тебе я пам'ятаю напам'ять,

Хоч ворон у небі креслить коло,

Нехай не скоро я вернусь,

В опіках воркутинських завірюх,

Розлуки нашої злий біль,

По серцю раною полосне,

З молитвою Господу простий,

Вона колись піде.

Тебе я пам'ятаю напам'ять.

Тебе я пам'ятаю напам'ять.

Тебе я пам'ятаю напам'ять…