ПМЖ - Евгений Григорьев – Жека

Я меняю, как перчатки города,

Сотни тысяч километров намотал.

Мимоходом в самолетах поездах,

Все листы календарей по обрывал.

Где простуженный гостиничный уют

И рёв «Боингов», глотающих шасси.

Я на мысля о тебе себя ловлю

И спешу к тебе вокруг земной оси.

Припев:

Хоть носит, как бродягу где-то вновь меня и вновь.

И расписание судьбы не поменять уже.

Я остаюсь в живых, лишь потому что есть любовь,

Она давным-давно на ПМЖ в моей душе.

Хоть носит, как бродягу где-то вновь меня и вновь.

И расписание судьбы не поменять уже.

Я остаюсь в живых, лишь потому что есть любовь,

Она давным-давно на ПМЖ в моей душе.

И пусть адрес мой не улица, ни дом,

Наломал по жизни пусть не мало дров.

Я уверен, что богатство мое в том,

Что пристанище свое нашла любовь.

С нею мне не заблудиться не пропасть,

С нею мне не потеряться вдаль пыля.

На всех «Боингах» судьба моя неслась,

Чтоб сказать тебе ну здравствуй вот и я.

Припев:

Хоть носит, как бродягу где-то вновь меня и вновь.

И расписание судьбы не поменять уже.

Я остаюсь в живых, лишь потому что есть любовь,

Она давным-давно на ПМЖ в моей душе.

Хоть носит, как бродягу где-то вновь меня и вновь.

И расписание судьбы не поменять уже.

Я остаюсь в живых, лишь потому что есть любовь,

Она давным-давно на ПМЖ в моей душе.

Хоть носит, как бродягу где-то вновь меня и вновь.

И расписание судьбы не поменять уже.

Я остаюсь в живых, лишь потому что есть любовь,

Она давным-давно на ПМЖ в моей душе.

Я змінюю, як рукавички міста,

Сотні тисяч кілометрів намотав.

Мимохідь у літаках поїздах,

Всі аркуші календарів по обривав.

Де застуджений готельний затишок

І рев «Боїнгів», що ковтають шасі.

Я на мислячи про тебе себе ловлю

І поспішаю до тебе навколо земної осі.

Приспів:

Хоч носить, як бродягу десь знову мене і знову.

І розклад долі не змінити вже.

Я залишаюся в живих, лише тому що є кохання,

Вона давним-давно на ПМЖ у моїй душі.

Хоч носить, як бродягу десь знову мене і знову.

І розклад долі не змінити вже.

Я залишаюся в живих, лише тому що є кохання,

Вона давним-давно на ПМЖ у моїй душі.

І нехай адреса моя не вулиця, ні будинок,

Наламав по життя хай не мало дров.

Я впевнений, що багатство моє в тому,

Що притулок свій знайшла любов.

З нею мені не заблудитися не пропасти,

З нею мені не загубитися вдалину пилу.

На всіх «Боїнгах» доля моя мчала,

Щоб сказати тобі, здравствуй ось і я.

Приспів:

Хоч носить, як бродягу десь знову мене і знову.

І розклад долі не змінити вже.

Я залишаюся в живих, лише тому що є кохання,

Вона давним-давно на ПМЖ у моїй душі.

Хоч носить, як бродягу десь знову мене і знову.

І розклад долі не змінити вже.

Я залишаюся в живих, лише тому що є кохання,

Вона давним-давно на ПМЖ у моїй душі.

Хоч носить, як бродягу десь знову мене і знову.

І розклад долі не змінити вже.

Я залишаюся в живих, лише тому що є кохання,

Вона давним-давно на ПМЖ у моїй душі.