Таксист - Евгений Григорьев – Жека

В таксопарке все в запарке, гоним смуту прочь,

Не вернулся Сеня Павлов, он работал в ночь,

Пролетело после смены несколько часов,

Нету тачки, нету Сени, нажили делов.

Может девки, может водка, мало ли чего?

Ездил он всегда под сотку, был чуть-чуть того,

В жизни разное бывает — взял шальной заказ,

Связи нет, и жрет глазами всех начальник нас.

Припев:

Ветер тронет струны мокрых проводов,

Хлопнет дверь и вот — зеленый глаз погас,

Береги себя там среди дорог,

Береги таксист от кюветов трасс.

А механик Козин Павел, лучше б не дышал,

Мол про Сеню — строгих правил, кто б того не знал,

Вспомнил случай, как вез Сеня двух типов в Казань,

Вспомнил, ну, а нам не легче — обстановка дрянь.

Нету в сводке, нет в больнице, дома тоже шиш,

Вдруг беда нашла таксиста, или ты шалишь?

Где ты Сеня, Сеня Павлов легкая душа?

Под язык кладет таблетку старший гаража.

Припев:

Ветер тронет струны мокрых проводов,

Хлопнет дверь и вот — зеленый глаз погас,

Береги себя там среди дорог,

Береги таксист от кюветов трасс.

Тут звонок, бежит начальник рысью в кабинет,

205-й километр, у моста кювет,

добираемся до места, хуже нету ждать…

вот он Сеня, а из сердца финки рукоять.

Во, попало, как же это, гады, кто же смог,

Повернуть его дорогу так от жизни в бок,

И сигналили печально Сеню мы везли,

Под клаксонов звук прощальный наших всех такси.

Припев:

Ветер тронет струны мокрых проводов,

Хлопнет дверь и вот — зеленый глаз погас,

Береги себя там среди дорог,

Береги таксист от кюветов трасс.

Ветер тронет струны мокрых проводов,

Хлопнет дверь и вот — зеленый глаз погас,

Береги себя там среди дорог,

Береги таксист от кюветов трасс.

У таксопарку все в запарку, женемо смуту геть,

Не повернувся Сеня Павлов, він працював у ніч,

Пролетіло після зміни кілька годин,

Нема тачки, нема Сені, нажили діл.

Може дівки, може горілка, мало чого?

Їздив він завжди під сотку, був трохи того,

У житті різне буває - узяв шалене замовлення,

Зв'язку немає, і жере очима всіх начальник нас.

Приспів:

Вітер торкнеться струни мокрих проводів,

Хлопне двері і от— зелене око згасло,

Бережи себе там серед доріг,

Бережи таксист від кюветів трас.

А механік Козин Павло, краще б не дишав,

Мовляв про Сеню — строгих правил, хто б того не знав,

Згадав випадок, як віз Сеня двох типів у Казань,

Згадав, ну, а нам не легше обстановка погань.

Немає в зведенні, немає в лікарні, вдома теж шиш,

Раптом біда знайшла таксиста, або ти пустуєш?

Де ти Сеня, Сеня Павлов легка душа?

Під язик кладе таблетку старшого гаража.

Приспів:

Вітер торкнеться струни мокрих проводів,

Хлопне двері і от— зелене око згасло,

Бережи себе там серед доріг,

Бережи таксист від кюветів трас.

Тут дзвінок, біжить начальник риссю в кабінет,

205-й кілометр, біля мосту кювет,

добираємося до місця, гірше нема чекати…

ось він Сеня, а із серця фінки рукоять.

О, потрапило, як це, роки, хто ж зміг,

Повернути його дорогу так від життя в сторону,

І сигналили сумно Сеню ми везли,

Під клаксонів звук прощальний наших усіх таксі.

Приспів:

Вітер торкнеться струни мокрих проводів,

Хлопне двері і от— зелене око згасло,

Бережи себе там серед доріг,

Бережи таксист від кюветів трас.

Вітер торкнеться струни мокрих проводів,

Хлопне двері і от— зелене око згасло,

Бережи себе там серед доріг,

Бережи таксист від кюветів трас.