Серёге шили дело - Евгений Григорьев – Жека

Серёге шили дело мусора,

Оперативно-следственной бригадой.

Кололи с утра и до утра,

Как топором дрова рубили гады.

Серёга не кололся всё никак,

А вешали менты ему немало —

Пять грабежей, разбой, один мокряк,

Следачка-с*чка вышкою пугала.

По камере вели работу с ним

Две утки из ментовской агентуры.

И даже на допросы приходил

Начальник областной прокуратуры.

И с виду никазистый паренёк —

Серёга, да я с детства его знаю,

Молчал, и им всем было невдомёк,

Зачем он всё так твёрдо отрицает.

Не понимали эти мусора,

Шептали адвокатишки — покайся.

Совет он помнил старого вора:

Ни в чём и никогда не признавайся.

Ни в чём и никогда не признавайся.

Тот вор седой сидел почти всю жизнь,

Серёге он на дальней пересылке

Преподавал урок с названием «Жизнь»,

Под сердцем обозлённым топил льдинки.

Старик тот сгинул в топках лагерей,

Но не забыть слова, как не старайся:

«Серёга, если ты среди зверей,

Ни в чём и никогда не признавайся.

Серёга, если ты среди зверей,

Ни в чём и никогда не признавайся.»

Подшили дело в толстых пять томов,

Где шесть статей и восемь эпизодов.

Я не припомню в памяти судов,

Чтоб в зале было столько же народу.

Пыхтели адвокаты, прокурор

Давил всё на судью что было силы,

И молча встали, будет приговор

И зал затих, как будто все в могиле.

И ровный голос слышу я судьи,

По всем статьям и всем же эпизодам.

Всех веских доказательств не нашли-

Серегу отпускают на свободу.

И вечером по рюмочке поддав,

За нравственность, что всё-таки бывает.

Серёга рассказал мне о словах,

С которыми по жизни он шагает —

Конечно, я не в чем не виноват,

Но мало ли сидит не виноватых,

Оденут в черный лагерный бушлат,

И повезут в вагонах по этапу.

Безгрешных мало на большой земле,

Но есть господь, и перед ним покайся,

А если просят каяться в тюрьме —

Ни в чём и никогда не признавайся.

А если просят каяться в тюрьме —

Ни в чём и никогда не признавайся.

Серьозі шили справу сміття,

Оперативно-наслідкова бригада.

Кололи з ранку і до ранку,

Як сокирою дрова рубали гади.

Серьога не коловся все ніяк,

А вішали менти йому чимало —

П'ять пограбувань, розбій, один мокряк,

Слідчачка-с*чка вежею лякала.

По камері вели роботу з ним

Дві качки з ментівської агентури.

І навіть на допити приходив

Начальник обласної прокуратури

І з з виду ніказистий хлопець —

Серьога, та я з дитинства його знаю,

Мовчав, і ним всім було невтямки,

Навіщо він все так твердо заперечує.

Не розуміли ці сміття,

Шептали адвокати — покайся.

Пораду він пам'ятав старого злодія:

Ні в чому і ніколи не признавайся.

Ні в чому і ніколи не признавайся.

Той злодій сивий сидів майже все життя,

Сергію він на дальньому пересиланні

Викладав урок з назвою «Життя»,

Під серцем розлюченим топив крижинки.

Старий той згинув у топках таборів,

Але не забути слова, як не старайся:

«Сергій, якщо ти серед звірів,

Ні в чому і ніколи не признавайся.

Серьога, якщо ти серед звірів,

Ні що  ніколи не визнавайся.»

Підшили справу в товстих п'ять томів,

Де шість статей та вісім епізодів.

Я не пригадаю в пам'яті судів,

Щоб у залі було стільки ж народу.

Пихтели адвокати, прокурор

Тиснув все на судді що було сили,

І мовчки встали, буде вирок

І зал затих, ніби все в могилі.

І рівний голос чую я судді,

За всіма статтями і всім вже епізодам.

Усіх вагомих доказів не знайшли-

Серьога відпускають на свободу.

І ввечері по чарці піддавши,

За моральність, що все-таки буває.

Серьога розповів мені про слова,

З якими по життя він крокує

Звичайно, я не в чому не винен,

Але мало ли сидить не?винних,

Одягнуть у чорний табірний бушлат,

І повезуть у вагонах по етапу.

Безгрішних мало на великій землі,

Але є Господь, і перед ним покайся,

А якщо просять каятися у в'язниці —

Ні в чому і ніколи не признавайся.

А якщо просять каятися у в'язниці —

Ні в чому і ніколи не признавайся.