Лагеря - Евгений Григорьев – Жека

Мне отсюда видно многое.

В холод ночи не до сна,

А разбитыми дорогами

По земле идёт весна.

Только с нею мне не по пути,

Я свою уже нашёл.

Я считаю дни по осени,

Только с ней мне хорошо.

Припев:

Лагеря, лагеря, лагеря, лагеря…

Восемь раз по сентябрь с сентября.

Отсижу восьмерик свой и сразу вернусь

В твою светлую, тёплую грусть.

Пропадали листья жёлтые,

Гнили травы на корню,

Но пока ты где-то ждёшь меня —

Знай, что я не пропаду.

И дождливой мокрой осенью

Обязательно вернусь.

Потому, что эти восемь лет

Я всё верил в твою грусть.

Припев:

Лагеря, лагеря, лагеря, лагеря…

Восемь раз по сентябрь с сентября.

Отсижу восьмерик свой и сразу вернусь

В твою светлую, тёплую грусть.

Лагеря, лагеря, лагеря, лагеря…

Восемь раз по сентябрь с сентября.

Отсижу восьмерик свой и сразу вернусь

В твою светлую, тёплую грусть.

Мені звідси видно багато.

В холод ночі не до сну,

А розбитими дорогами

По землі йде весна.

Тільки з|нею мені не|по|шляху,

Я свою вже знайшов.

Я вважаю дні по осені,

Тільки з нею мені добре.

Приспів:

Табори, табори, табори, табори…

Вісім разів по вересень з вересня.

Відсиджу вісімок свій і відразу повернуся

У твій світлий, теплий смуток.

Пропадало листя жовте,

Гнили трави на корені,

Але поки ти десь чекаєш мене —

Знай, що я не пропаду.

І дощової мокрої осені

Обов'язково повернуся.

Тому що ці вісім років

Я все вірив у твій смуток.

Приспів:

Табори, табори, табори, табори…

Вісім разів по вересень з вересня.

Відсиджу вісімок свій і відразу повернуся

У твій світлий, теплий смуток.

Табори, табори, табори, табори…

Вісім разів по вересень з вересня.

Відсиджу вісімок свій і відразу повернуся

У твій світлий, теплий смуток.