Крапива - Евгений Григорьев – Жека

Паренёк получил срок,

Раз споткнулся как-то не о камень,

Но в душе жил его Бог,

Письма он писал из зоны маме.

Мамочка моя, вот уже и год я отсидел,

Береги себя, жизнь шальная впредь не мой удел.

Припев:

Не забыл рябину возле дома — Нет!

Жалила судьба меня крапивой — Да!

Прозвенит звонок, и я вернусь к тебе,

Путь домой укажет мне любовь твоя,

Жалила судьба крапивой да.

Плакал дождь, обжигал снег,

В небе вышки вместо колоколен,

Видел Бог да вот просмотрел,

То, что паренёк серьёзно болен.

Мамочка моя, срока половина перешла,

Осень ведь не зря, ягоды рябины подожгла?

Припев:

Не забыл рябину возле дома — Нет!

Жалила судьба меня крапивой — Да!

Прозвенит звонок, и я вернусь к тебе,

Путь домой укажет мне любовь твоя,

Жалила судьба крапивой да.

И когда кончился срок,

Он в своей последней колыбели,

Слушал, как пел звонок

Нежным звоном мартовской капели.

Мамочка моя, я уже лечу в родимый край,

Каплями дождя, песней, в ней ты пела: «Засыпай…»

Припев:

Не забыл рябину возле дома — Нет!

Жалила судьба меня крапивой — Да!

Прозвенит звонок, и я вернусь к тебе,

Путь домой укажет мне любовь твоя,

Жалила судьба крапивой — Да.

Хлопець отримав термін,

Якось спіткнувся якось не о камінь,

Але в душі жив його Бог,

Листи він писав із зони мамі.

Мамочка моя, ось уже й рік я відсидів,

Бережи себе, життя шалене надалі не мій спадок.

Приспів:

Не забув горобину біля будинку— Ні!

Жаліла доля мене кропивою — Так!

Продзвенить дзвінок, і я повернуся до тебе,

Шлях додому вкаже мені твоя любов,

Жала доля кропивою так.

Плакав дощ, обпалював сніг,

У небі вежі замість дзвонів,

Бачив Бог та ось переглянув,

Те, що хлопець серйозно хворий.

Мамочка моя, терміну половина перейшла,

Адже осінь недаремно, ягоди горобини підпалила?

Приспів:

Не забув горобину біля будинку— Ні!

Жаліла доля мене кропивою — Так!

Продзвенить дзвінок, і я повернуся до тебе,

Шлях додому вкаже мені твоя любов,

Жала доля кропивою так.

І коли закінчився термін,

Він у своїй останній колисці,

Слухав, як співав дзвінок

Ніжним дзвоном березневої краплі.

Мамочка моя, я вже лікую в рідний край,

Краплями дощу, піснею, в ній ти заспівала: «Засинай…»

Приспів:

Не забув горобину біля будинку— Ні!

Жаліла доля мене кропивою — Так!

Продзвенить дзвінок, і я повернуся до тебе,

Шлях додому вкаже мені твоя любов,

Жаліла доля кропивою — Так.