Кормилец - Евгений Григорьев – Жека

Из-под колёс — комками грязь, и по кабине — лупит дождь.

Мой самый верный друг «КАМАЗ», ты как всегда, не подведёшь.

Текут на встречу по стеклу ручьями фар слепых огни,

И будет нужно я смогу махнуть хоть счас, на край земли.

На повороте торможу — но только чуть, и по газам,

Я столько лет уже кружу, мотая трассы на кардан.

Сжимаю мёртвой хваткой руль, уж если взялся, то держись,

Что б дождь меня не обманул, держу судьбу свою и жизнь.

Припев:

Нам с «КАМАЗом» кормильцем моим пополам

Грязь дорог, километры и дни,

Если вымокнем здесь, завтра высохнем там

На просторах Российской земли.

Взвалив на плечи груз дорог и указателей столбы

Я знаю, сколько бы я смог, и знаю, сколько можешь ты.

Дождь перестал стекло хлестать, взревел движок, какой тут понт,

В разводах радужный асфальт несёт меня за горизонт.

Припев:

Нам с «КАМАЗом» кормильцем моим пополам

Грязь дорог, километры и дни,

Если вымокнем здесь, завтра высохнем там

На просторах Российской земли.

Когда вернёмся мы домой, пусть хоть жара, пусть хоть мороз,

Мой верный друг, кормилец мой, — отмою с крыши до колёс.

Сверкнёшь боками мощь и стать, а мне бы малость отдохнуть,

Остынь, а я отправлюсь спать, ведь нам обоим скоро в путь.

Припев:

Нам с «КАМАЗом» кормильцем моим пополам

Грязь дорог, километры и дни,

Если вымокнем здесь, завтра высохнем там

На просторах Российской земли.

Нам с «КАМАЗом» кормильцем моим пополам

Грязь дорог, километры и дни,

Если вымокнем здесь, завтра высохнем там

На просторах Российской земли.

З-під коліс - грудками бруд, і по кабіні - лупить дощ.

Мій найвірніший друг «КАМАЗ», ти, як завжди, не підведеш.

Течуть на зустріч по скла струмками фар сліпих вогні,

І буде потрібно я зможу махнути хоч зараз, на край землі.

На повороті торможу — але тільки, і по газах,

Я стільки років уже кружляю, мотаючи траси на кардан.

Стислю мертвою хваткою кермо, вже якщо взявся, то тримайся,

Щоб дощ мене не обдурив, тримаю долю свою і життя.

Приспів:

Нам із «КАМАЗом» годувальником моїм навпіл

Бруд доріг, кілометри та дні,

Якщо вимокнемо тут, завтра висохнемо там

На просторах Російської землі.

Взваливши на плечі вантаж доріг і вказівників стовпи

Я знаю, скільки би я зміг, і знаю, скільки можеш ти.

Дощ перестав скло хльоснути, заревів двигун, який тут понт,

У розводах райдужний асфальт несе мене за горизонт.

Приспів:

Нам із «КАМАЗом» годувальником моїм навпіл

Бруд доріг, кілометри та дні,

Якщо вимокнемо тут, завтра висохнемо там

На просторах Російської землі.

Коли повернемося ми додому, нехай хоч спека, нехай хоч мороз,

Мій вірний друг, годувальник мій, відмою з даху до коліс.

Блискаєш боками міць і стати, а мені трохи відпочити,

Остигни, а я відправлюся спати, адже нам обом скоро в дорогу.

Приспів:

Нам із «КАМАЗом» годувальником моїм навпіл

Бруд доріг, кілометри та дні,

Якщо вимокнемо тут, завтра висохнемо там

На просторах Російської землі.

Нам із «КАМАЗом» годувальником моїм навпіл

Бруд доріг, кілометри та дні,

Якщо вимокнемо тут, завтра висохнемо там

На просторах Російської землі.