Гудбай - Евгений Григорьев – Жека

На Коровьем Валу у «Старлайта»,

Исклевала сугробы капель,

И весна с незатейливым кайфом,

Развела под ногами кисель.

Вьётся автомобильное кружево,

И душа по-ребячьи чудит,

Небо синее мокрыми лужами,

Всем девчонкам под юбки глядит.

Вискаря мне несёт, ой ты, Боже мой,

Я сегодня реально напьюсь,

Официантка, как две капли схожая,

Аж с самой Пенелопою Круз.

Баритонит Синатра в динамиках,

А за окнами птички поют,

Мне сейчас слаще тульского пряника,

Пенелопа, что Ленкой зовут.

Припев:

Гуд бай холодная зима,

Гуляй солнце в бороде,

Любовь микширует весна,

По всей окружающей среде.

Гуд бай холодная зима,

Гуляй солнце в бороде,

Любовь микширует весна,

По всей окружающей среде.

Мне давно седина тычет в бороду,

Только каждой весною опять,

Мысли бродят, как было бы здорово,

Что-то в жизни своей поменять.

Да, наверно, слабо уже тужиться,

И, прогнавши прочь эту напасть,

Я, шатаясь, иду краем лужицы,

Чтобы в небо её не упасть.

Припев:

Гуд бай холодная зима,

Гуляй солнце в бороде,

Любовь микширует весна,

По всей окружающей среде.

Гуд бай холодная зима,

Гуляй солнце в бороде,

Любовь микширует весна,

По всей окружающей среде.

Гуд бай холодная зима,

Гуляй солнце в бороде,

Любовь микширует весна,

По всей окружающей среде.

На Коровому Валу у «Старлайта»,

Склювала кучугури крапель,

І весна з незатейливим кайфом,

Розвела під ногами кисіль.

В'ється автомобільне мереживо,

І душа по-дитячому дивує,

Небо синє мокрими калюжами,

Всім дівчатам під спідниці дивиться.

Віскаря мені несе, ой ти, Боже мій,

Я сьогодні реально нап'юся,

Офіціантка, як дві краплі схожа,

Аж з самою Пенелопою Круз.

Баритоніт Синатра в динаміках,

А за вікнами пташки співають,

Мені зараз солодший за тульський пряник,

Пенелопа, що Ленком звуть.

Приспів:

Гуд бай холодна зима,

Гуляй сонце в бороді,

Любов мікшує весна,

По всьому навколишньому середовищу.

Гуд бай холодна зима,

Гуляй сонце в бороді,

Любов мікшує весна,

По всьому навколишньому середовищу.

Мені давно сивина тицяє в бороду,

Тільки кожної весни знову,

Думки блукають, як було б здорово,

Щось у своєму житті змінити.

Так, мабуть, слабо вже тужитися,

І, прогнавши геть цю напасть,

Я, хитаючись, йду краєм калюжі,

Щоб у небо її не впасти.

Приспів:

Гуд бай холодна зима,

Гуляй сонце в бороді,

Любов мікшує весна,

По всьому навколишньому середовищу.

Гуд бай холодна зима,

Гуляй сонце в бороді,

Любов мікшує весна,

По всьому навколишньому середовищу.

Гуд бай холодна зима,

Гуляй сонце в бороді,

Любов мікшує весна,

По всьому навколишньому середовищу.