Фуфаечка - Евгений Григорьев – Жека

Унеси в ладонях тепло

Чёрно-белых берёз,

Дерзкий взгляд цыганских костров,

Да бессмысленность звезд.

Припев:

Високосной ранней весной

Мой единственный друг,

В старенькой фуфайке ушёл

На чужую войну.

Вскоре до родной стороны

Долетело письмо,

Он писал мол, всё хорошо,

Между строк — ничего.

Припев:

Високосной ранней весной

Мой единственный друг,

В старенькой фуфайке ушёл

На чужую войну.

Високосной ранней весной

Мой единственный друг,

В старенькой фуфайке ушёл

На чужую войну.

А потом принёс военком

Свою страшную весть,

Почему в глаза я его,

Так боялся смотреть.

Припев:

Високосным летом в росу

Мой единственный друг,

Возвратился с этой войны

В деревянном гробу.

Високосным летом в росу

Мой единственный друг,

Возвратился с этой войны

В деревянном гробу.

Унеси в ладонях тепло

Чёрно-белых берёз,

Дерзкий взгляд цыганских костров,

Да бессмысленность звезд.

Припев:

Високосной ранней весной

Мой единственный друг,

В старенькой фуфайке ушёл

На чужую войну.

Винеси в долонях тепло

Чорно-білих берез,

Зухвалий погляд циганських багать,

Так, безглуздість зірок.

Приспів:

Високосною ранньою весною

Мій єдиний друг,

У старенькій фуфайці пішов

На чужу війну.

Незабаром до рідної сторони

Долетів лист,

Він писав мовляв, все добре,

Між рядками — нічого.

Приспів:

Високосною ранньою весною

Мій єдиний друг,

У старенькій фуфайці пішов

На чужу війну.

Високосною ранньою весною

Мій єдиний друг,

У старенькій фуфайці пішов

На чужу війну.

А потім приніс військком

Свою страшну звістку,

Чому в очі я його,

Так боявся дивитись.

Приспів:

Високосним літом у росу

Мій єдиний друг,

Повернувся з цієї війни

У дерев'яному труні.

Високосним літом у росу

Мій єдиний друг,

Повернувся з цієї війни

У дерев'яному труні.

Винеси в долонях тепло

Чорно-білих берез,

Зухвалий погляд циганських багать,

Так, безглуздість зірок.

Приспів:

Високосною ранньою весною

Мій єдиний друг,

У старенькій фуфайці пішов

На чужу війну.