Фантики - Евгений Григорьев – Жека

Зарядила осень грустные дела,

Помахала молодость хвостом,

Мелочью на сдачу тряханёт с горла,

Мне сорокоградусной на стол.

Никого сегодня я к себе не жду,

Ангелы за мною чутко бдят,

Сколько Бог накинет на мою судьбу,

До денёчка надо подобрать.

Припев:

Годы-фантики, без романтики прошуршат,

Хлопну стопочку в сороковничек без ребят,

Не за сеткою, не на паперти, слышите,

А с душой расконопаченной выживу.

Подойдёт, присядет и прижмётся та,

С кем нас вместе крутит эта жизнь,

По весне когда-то с нею неспроста

На ладонях линии сплелись.

Не впервой, роднуле тучи разгонять,

Над моей неясной головой,

За житейское опять переживать,

В сороковник неизбежный мой.

Припев:

Годы-фантики, без романтики прошуршат,

Хлопну стопочку в сороковничек без ребят,

Не за сеткою, не на паперти, слышите,

А с душой расконопаченной выживу.

Годы-фантики, без романтики прошуршат,

Хлопну стопочку в сороковничек без ребят,

Не за сеткою, не на паперти, слышите,

А с душой расконопаченной выживу.

А с душой расконопаченной выживу.

Зарядила осінь сумні справи,

Помахала молодість хвостом,

Дрібницею на здачу трусить з горла,

Мені сорокоградусний на стіл.

Нікого сьогодні я до себе не чекаю,

Ангели за мною чуйно пильнують,

Скільки Бог накине на мою долю,

До денька треба підібрати.

Приспів:

Роки-фантики, без романтики прошуршать,

Хлопну стопочку в сороковничок без хлопців,

Не за сіткою, не на паперті, чуєте,

А з душою розконопаченою виживу.

Підійде, присяде і притиснеться та,

З ким нас разом крутить це життя,

Весною колись з нею недарма

На долонях лінії сплелися.

Не вперше, ріднулі хмари розганяти,

Над моєю неясною головою,

За житейське знову переживати,

У сороковник неминучий мій.

Приспів:

Роки-фантики, без романтики прошуршать,

Хлопну стопочку в сороковничок без хлопців,

Не за сіткою, не на паперті, чуєте,

А з душою розконопаченою виживу.

Роки-фантики, без романтики прошуршать,

Хлопну стопочку в сороковничок без хлопців,

Не за сіткою, не на паперті, чуєте,

А з душою розконопаченою виживу.

А з душою розконопаченою виживу.