Чемоданчик - Евгений Григорьев – Жека

По грязи просёлочных дорог,

Парень брёл издалека.

Ватник от косых дождей насквозь промок,

Ноги стёрлись в сапогах.

На забытой богом станции «Ключи»

Медяков наскрёб он на билет домой,

На скамейку, сев, закрыл глаза в ночи,

И в ногах поставил чемоданчик свой.

Почти сразу эти двое подошли:

— Сколько чалил?

— он им отвечал,

— Побунтим в очко картишками?

— Нет бабла, братва, — он им сказал.

Только тот, что с фиксой золотой

Шкерой ткнул в потёртый чемодан:

— Ты поставь на банк вещички что домой,

Вёз в подарок для сестёр и мам.

Изоляторы-централы, помытарился на славу —

Ни копейки за душой у парня нет.

Каторжанин и бродяга, пусть тебе по фарту лягут

Десять, девять и пижонистый валет.

Шулера, — арапа заливать,

Только не на лоха нарвались,

А попав в конфуз, решили быковать —

На семь сотен сделал парень их.

И фиксатый вытащил перо,

А второй попёр вперёд, сжав кулаки,

Но скуля, осел, схватившись за ребро,

Что попало под носок лихой ноги.

И сверкнул холодной сталью нож,

Телогрейку располосовав,

В грязь посыпался выигрыш, что ж.

Изоляторы-централы, помытарился на славу —

Ни копейки за душой у парня нет.

Каторжанин и бродяга, пусть тебе по фарту лягут

Десять, девять и пижонистый валет.

Изоляторы-централы, помытарился на славу —

Ни копейки за душой у парня нет.

Каторжанин и бродяга, пусть тебе по фарту лягут

Десять, девять и пижонистый валет.

По бруду путівців,

Хлопець брехав здалеку.

Ватник від косих дощів наскрізь промок,

Ноги стерлися в чоботах.

На забутій богом станції «Ключі»

Медяков наскріб він на квиток додому,

На лавку, сівши, заплющив очі вночі,

І в ногах поставив валізку свою.

Майже одразу ці двоє підійшли:

— Скільки чалив?

— він ним відповідав,

— Побунтуємо в очко картками?

— Ні бабла, братва, він він сказав.

Тільки той, що з фіксою золотою

Шкерою тицьнув у потерту валізу:

— Ти постав на банк дрібниці що додому,

Віз у подарунок для сестер і мам.

Ізолятори-централи, подумав на славу —

Ні копійки за душею у хлопця немає.

Каторжанин і бродяга, хай тобі по фарту ляжуть

Десять, дев'ять і піжонистий валет.

Шулера, — арапа заливати,

Тільки не на лоха нарвались,

А потрапивши в конфуз, вирішили бикувати —

На сім сотень зробив хлопець їх.

І фіксатий витяг перо,

А другий попер уперед, стиснувши кулаки,

Але скул, осел, схопившись за ребро,

Що потрапило під носок лихої ноги.

І блискнув холодною сталлю ніж,

Телогрійку розполосувавши,

У бруд посипався виграш, що ж.

Ізолятори-централи, подумав на славу —

Ні копійки за душею у хлопця немає.

Каторжанин і бродяга, хай тобі по фарту ляжуть

Десять, дев'ять і піжонистий валет.

Ізолятори-централи, подумав на славу —

Ні копійки за душею у хлопця немає.

Каторжанин і бродяга, хай тобі по фарту ляжуть

Десять, дев'ять і піжонистий валет.