-40 с ветерком - Евгений Григорьев – Жека

В направленье Колымы,

Жизнь вдруг покатила по этапу,

От тюрьмы и до тюрьмы,

Паровоз бежал, бежал куда-то.

Дальний путь, казённый дом,

Мне давно цыганка нагадала,

Холодрыга за бортом,

А меня трясина засосала.

Припев:

Меня в казённый дом,

Везёт по тундре прицепной вагон,

Снаружи минус сорок с ветерком,

А я, братва, держу фасон.

За что мне и почём,

И нафиг этот весь хоккей с мячом,

Снаружи минус сорок с ветерком,

Жизнь закрутила колесом.

Пусть икнется хоть разок

Той гадалке старой у вокзала,

На житуху поперёк,

Развела, зараза, уболтала.

Есть бубновый интерес,

И пустые хлопоты в натуре,

Жизнь моя дремучий лес,

И как в песне, окна в арматуре.

Припев:

Меня в казённый дом,

Везёт по тундре прицепной вагон,

Снаружи минус сорок с ветерком,

А я, братва, держу фасон.

За что мне и почём,

И нафиг этот весь хоккей с мячом,

Снаружи минус сорок с ветерком,

Жизнь закрутила колесом.

И когда откинусь я,

То решил впредь от греха подальше

Двинуть в тёплые края,

Чтобы в минус сорок тут не банчить.

Больше нафиг не пойду,

Ни к какой цыганке у вокзала,

Хватит, ну её в пи*ду,

Чтоб ещё чего не нагадала.

Припев:

Меня в казённый дом,

Везёт по тундре прицепной вагон,

Снаружи минус сорок с ветерком,

А я, братва, держу фасон.

За что мне и почём,

И нафиг этот весь хоккей с мячом,

Снаружи минус сорок с ветерком,

Жизнь закрутила колесом.

Меня в казённый дом,

Везёт по тундре прицепной вагон,

Снаружи минус сорок с ветерком,

А я, братва, держу фасон.

За что мне и почём,

И нафиг этот весь хоккей с мячом,

Снаружи минус сорок с ветерком,

Жизнь закрутила колесом.

У напрямі Колими,

Життя раптом покотило по етапу,

Від в'язниці і до в'язниці,

Паровоз біг, біг кудись.

Далекий шлях, казенний будинок,

Мені давно циганка нагадала,

Холодрига за бортом,

А мене трясовина засмоктала.

Приспів:

Мене в казенний будинок,

Щастить по тундрі причіпний вагон,

Зовні мінус сорок із вітерцем,

А я, братва, тримаю фасон.

За що мені і що,

І нафіг цей весь хокей з м'ячем,

Зовні мінус сорок із вітерцем,

Життя закрутило колесом.

Нехай икнеться хоч разок

Тієї ворожки старої біля вокзалу,

На житуху поперек,

Розвела, зараза, побалакала.

Є бубновий інтерес,

І порожні клопоти в натурі,

Життя моє дрімучий ліс,

І як у пісні, вікна в арматурі.

Приспів:

Мене в казенний будинок,

Щастить по тундрі причіпний вагон,

Зовні мінус сорок із вітерцем,

А я, братва, тримаю фасон.

За що мені і що,

І нафіг цей весь хокей з м'ячем,

Зовні мінус сорок із вітерцем,

Життя закрутило колесом.

І коли відкинуся я,

То вирішив надалі від гріха подалі

Двигнути в теплі краї,

Щоб у мінус сорок тут не банчити.

Більше нафіг не піду,

Ніякої циганки біля вокзалу,

Досить, ну її в пі*ду,

Щоб ще чого не нагадала.

Приспів:

Мене в казенний будинок,

Щастить по тундрі причіпний вагон,

Зовні мінус сорок із вітерцем,

А я, братва, тримаю фасон.

За що мені і що,

І нафіг цей весь хокей з м'ячем,

Зовні мінус сорок із вітерцем,

Життя закрутило колесом.

Мене в казенний будинок,

Щастить по тундрі причіпний вагон,

Зовні мінус сорок із вітерцем,

А я, братва, тримаю фасон.

За що мені і що,

І нафіг цей весь хокей з м'ячем,

Зовні мінус сорок із вітерцем,

Життя закрутило колесом.