Город - Юрий Кукин

Горы далекие, горы туманные, горы,

И улетающий, и умирающий снег.

Если вы знаете — где-то есть город, город,

Если вы помните — он не для всех, не для всех.

Странные люди заполнили весь этот город:

Мысли у них поперек и слова поперек,

И в разговорах они признают только споры,

И никуда не выходит оттуда дорог.

Вместо домов у людей в этом городе небо,

Руки любимых у них вместо квартир.

Я никогда в этом городе не был, не был,

Я все ищу и никак мне его не найти.

Если им больно — не плачут они, а смеются,

Если им весело — вина хорошие пьют.

Женские волосы, женские волосы вьются,

И неустроенность им заметет уют.

Я иногда проходил через этот город —

Мне бы увидеть, а я его не замечал.

И за молчанием или за разговором

Шел я по городу, выйдя и не повстречав.

Поездом — нет!

Поездом мне не доехать.

И самолетом, тем более, не долететь.

Он задрожит миражом, он откликнется эхом.

И я найду, я хочу, и мне надо хотеть.

Гори далекі, гори туманні, гори,

І відлітаючий, і вмираючий сніг.

Якщо ви знаєте десь є місто, місто,

Якщо ви пам'ятаєте — він не для всіх, не для всіх.

Дивні люди заповнили все це місто:

Думки у них поперек і слова поперек,

І в розмовах вони визнають тільки суперечки,

І нікуди не виходить звідти доріг.

Замість будинків у людей в цьому місті небо,

Руки коханих у них замість квартир.

Я ніколи в цьому місті не був, не був,

Я все шукаю і ніяк мені його не знайти.

Якщо їм хворо — не плачують вони, а сміються,

Якщо їм весело вина хороші п'ють.

Жіноче волосся, жіноче волосся в'ється,

І невлаштованість ним помітить затишок.

Я іноді проходив через це місто.

Мені б побачити, а я його не помічав.

І за мовчанням або за розмовою

Ішов я по місту, вийшовши і не зустрівши.

Поїздом - ні!

Поїздом мені не доїхати.

І літаком, тим більше, не долетіти.

Він затремтить міражем, він відгукнеться луною.

І я знайду, я хочу, і мені треба хотіти.