А все-таки жаль (And yet … so sorry) - Юрий Кукин

И холодно, и ветер, и сумерки в глазах.

Разорванным конвертом закончился азарт.

И новые заботы, и трудно, и легко —

От дома до работы совсем не далеко…

А все-таки жаль, что кончилось лето, кончилось лето!

Время летит — не удержать, дело не в этом.

Среди взволнованных людей

И в блеске мокрых площадей

Все-таки жаль, что кончилось лето, кончилось лето.

Проснулся я от радости — ложился спать с печалью,

Сто восемьдесят градусов, помноженных ночами.

Вчера так хмуро было — сегодня день каков!

И снег — всемирной гибелью всех белых мотыльков…

А все-таки жаль, что кончилось лето, кончилось лето!

И — не хотят — листья летят, сорваны ветром.

Среди осенней кутерьмы

И жизнерадостной зимы

Все-таки жаль, что кончилось лето, кончилось лето.

Однажды было лето — оно внезапно началось.

Однажды было лето — оно так много значило.

Однажды было лето, что в памяти меняется,

Однажды было лето, оно не повторяется.

А все-таки жаль, что кончилось лето, кончилось лето…

Время летит — не удержать, дело не в этом.

Когда в душе осенний дождь

И ничего уже не ждешь —

Все-таки жаль, что кончилось лето, кончилось лето.

І холодно, і вітер, і сутінки в очах.

Розірваним конвертом закінчився азарт.

І нові турботи, і важко, і легко —

Від будинку до роботи зовсім не далеко...

А все-таки шкода, що скінчилося літо, скінчилося літо!

Час летить - не утримати, справа не в цьому.

Серед схвильованих людей

І в блиску мокрих площ

Все-таки шкода, що скінчилося літо, скінчилося літо.

Прокинувся я від радості — лягав спати з сумом,

Сто вісімдесят градусів, помножених ночами.

Вчора так похмуро було сьогодні сьогодні який!

І сніг — всесвітньою загибеллю всіх білих метеликів...

А все-таки шкода, що скінчилося літо, скінчилося літо!

І — не хочуть — листя летять, зірвані вітром.

Серед осінньої гармидеру

І життєрадісної зими

Все-таки шкода, що скінчилося літо, скінчилося літо.

Якось було літо — воно раптово почалося.

Якось було літо — воно так багато означало.

Якось було літо, що в пам'яті змінюється,

Якось було літо, воно не повторюється.

А все-таки шкода, що скінчилося літо, скінчилося літо...

Час летить - не утримати, справа не в цьому.

Коли в душі осінній дощ

І нічого вже не чекаєш

Все-таки шкода, що скінчилося літо, скінчилося літо.