Mirages - Volodia

Sur une voie qui est à sens unique, j’lâche encore un coup d'œil dans le rétro'

Toujours à la recherche d’une vue sublime;

le but, c’est pas des «vues»

sur les réseaux

J’ai des objectifs mais j’ai pas de limite, je mets toute mon âme dans mes

jets-pro

J’ai visé plus haut, comme un satellite en orbite, au volant de mon vaisseau

L’album est solo mais j’avance en équipe, alors mettez du love sur mes frérots

Je fais la propre B.O. de ma vie, ce film dont je suis le héros, ouais

Tous les jours, quelques B.A.;

ce système fait ravager les gars

J’avance en indé', pas besoin de D.A., pas de temps à perdre dans des faux

débats

Des hauts, des bas, des faux départs, toujours une issue dans ce qu’on connaît

pas

On s’est levé trop tard, on a fait des écarts, mais c’est dans le présent que

le futur démarre, yeah

J’ai cru voir mon visage en reflet dans un mirage

On vit dans la science-fiction, ce n’est qu’un jeu d’illusions

J'écris mes rêves sur des pages et je me rends compte avec l'âge

Qu’on est le fruit d’nos actions mais aussi d’nos contradictions

J’sais pas, j’sais pas, j’sais pas, j’sais pas où je vais

Du moment qu’demain j’peux voir l’soleil se lever

Je laisse les signes et les mirages me guider

Je verrai bien où ça mène, en vrai, y’a pas d’ligne d’arrivée, non

Au JT, y’a que des carnages;

moi, je bosse que pour le karma

La peur nous a pris en otages, emprisonnés dans ses cadenas

Nous sommes des animaux sauvages, enragés comme des singes en cage

Et je me demande où sont passés nos sages, on peut lire l’avenir dans des

coulées d’magma

La vie est magique, il faut y croire, sinon c’est foutu

Quoi qu’on en dise, à la fin, on en saura pas beaucoup plus

Une voie qui est à sens unique est un chemin parcouru

Faut s’contenter de c’qu’on a, pas de c’qu’on a toujours voulu

J’ai cru voir mon visage en reflet dans un mirage

On vit dans la science-fiction, ce n’est qu’un jeu d’illusions

J'écris mes rêves sur des pages et je me rends compte avec l'âge

Qu’on est le fruit d’nos actions mais aussi d’nos contradictions

J’sais pas, j’sais pas, j’sais pas, j’sais pas où je vais

Du moment qu’demain j’peux voir l’soleil se lever

Je laisse les signes et les mirages me guider

Je verrai bien où ça mène, en vrai, y’a pas d’ligne d’arrivée, non

Alors on s’lance, comme le saut de l’ange

Sous un ciel orange, on se prépare à la nuit blanche

La vie me dévisage

Pendant qu’j’vois des mirages

Des mirages

Perdu dans des mirages

Des mirages

На вулиці з одностороннім рухом я все ще дивлюся назад

Завжди шукає піднесеного вигляду;

мета не "перегляди"

в мережах

У мене є цілі, але у мене немає меж, я вкладаю в себе всю душу

jets-pro

Я цілився вище, як супутник на орбіті, керуючи своїм кораблем

Альбом сольний, але я збираюся працювати як команда, тож полюби моїх братів

Я створюю власний саундтрек свого життя, цей фільм, героєм якого я є, так

Щодня якісь бакалавриати;

ця система спустошує хлопців

Я переходжу на інді, не потрібно D.A., не витрачай час на підробки

дебати

Злети, падіння, фальстарти, завжди вихід із того, що ми знаємо

ні

Ми встали надто пізно, ми збокували, але це в сьогоденні

майбутнє починається, так

Мені здалося, що я бачив своє обличчя, відображене в міражі

Ми живемо в фантастиці, це просто гра в ілюзії

Я пишу свої мрії на сторінках і з віком реалізую

Що ми є плодом наших дій, але також і наших протиріч

Я не знаю, я не знаю, я не знаю, я не знаю, куди я йду

Поки завтра я бачу, як сходить сонце

Я дозволю знакам і міражам вести мене

Я подивлюся, куди це приведе, по правді кажучи, фінішної прямої немає, ні

У новинах є лише бійня;

Я працюю лише на карму

Страх взяв нас у заручники, ув'язнивши у свої навісні замки

Ми дикі тварини, скажені, як мавпи в клітці

А мені цікаво, куди поділися наші мудреці, в майбутньому можна читати

тече магма

Життя - це магія, в це потрібно вірити, інакше воно облаштовано

Не дивлячись ні на що, зрештою, ми не дізнаємося багато чого більше

Шлях, який є одностороннім, — це шлях, пройдений

Ми повинні задовольнятися тим, що маємо, а не тим, чого ми завжди хотіли

Мені здалося, що я бачив своє обличчя, відображене в міражі

Ми живемо в фантастиці, це просто гра в ілюзії

Я пишу свої мрії на сторінках і з віком реалізую

Що ми є плодом наших дій, але також і наших протиріч

Я не знаю, я не знаю, я не знаю, я не знаю, куди я йду

Поки завтра я бачу, як сходить сонце

Я дозволю знакам і міражам вести мене

Я подивлюся, куди це приведе, по правді кажучи, фінішної прямої немає, ні

Так ми йдемо, як стрибок ангела

Під помаранчевим небом ми готуємося до безсонної ночі

Життя дивиться на мене

Поки я бачу міражі

міражі

Загублені в міражах

міражі