Abysses - Volodia

Accroché à l’ancre, j’me laisse couler, dernière bouffée d’air sur Terre

J’ai plus rien à prouver, paraît qu’dans les abysses tout s'éclaire

Marre de faire du surplace, j’laisse ma barque à la surface

C’est mes limites que je surpasse;

plus j’descends, plus tout s'élève

Seul dans c’périlleux périple, je ferai face aux failles

Regarder l’invisible qui git au fond de mes entrailles

Tout est dans l’mental, pas l’temps d’rendre l'âme ni d’prendre le large

J’ai rêvé d’une perle rare, j’peux l’avoir alors, au gré des courants, j’nage

C’est fou, l’temps passe mais j’me connais pas tant qu'ça

Ma bulle, c’est mon espace, c’est ici qu’j’me mets en phase avec moi-même

(Moi-même, moi-même, moi-même) Ouais, qu’est-ce qui s’cache

Au fond, derrière le reflet trouble, qui me dévisage?

Il paraît qu’au fond c’est à soi-même qu’on se confronte

(Abysses, abysses)

Mon mystère se cache dans les eaux les plus profondes

(Abysses, abysses)

Il faut se comprendre avant de vouloir changer le monde

(Abysses, abysses)

Je chercherai là où l’eau et le feu se confondent

(Abysses)

J’ai plongé dans l’grand bleu d’mes yeux, là où mon âme s’enflamme

Dans les abysses s’entassent mes souvenirs, j’y serai avant qu’ils n’s’effacent

On attend trop souvent des Cieux, des Dieux, sans s’regarder en face

On vit dans l’fantasme creuser en soi

En quoi est-ce qu’on croit?

Qu’est-ce qui compte?

Qu’est-ce qui n’compte pas?

Comment garder l’sang froid?

Y’a pas d’meilleur endroit qu’en bas

J’ai pris une grosse inspiration avant d’plonger en moi car

Il paraît qu’au fond c’est à soi-même qu’on se confronte

(Abysses, abysses)

Mon mystère se cache dans les eaux les plus profondes

(Abysses, abysses)

Il faut se comprendre avant de vouloir changer le monde

(Abysses, abysses)

Je chercherai là où l’eau et le feu se confondent

(Abysses)

Alors j’me jette à l’eau, attiré par la gravité

J’me, j’me jette à l’eau;

à chaque pallier, garder l’apnée

J’me, j’me jette à l’eau avant d’viser la voie lactée

J’oublierai pas qu’c’est en radeau qu’j’suis arrivé

J’me jette à l’eau, attiré par la gravité

J’me, j’me jette à l’eau;

à chaque pallier, garder l’apnée

J’me, j’me jette à l’eau avant d’viser la voie lactée

J’me jette à l’eau

Il paraît qu’au fond c’est à soi-même qu’on se confronte

(Abysses, abysses)

Mon mystère se cache dans les eaux les plus profondes

(Abysses, abysses)

Il faut se comprendre avant de vouloir changer le monde

(Abysses, abysses)

Je chercherai là où l’eau et le feu se confondent

(Abysses)

Прикріплений до якоря, я дозволив собі потонути, останній подих повітря на Землі

Мені більше нічого доводити, здається, що в прірві все світиться

Втомився ступати по воді, я залишаю свій човен на поверхні

Це мої межі, які я перевищую;

чим більше я спускаюся, тим більше все піднімається

Один у цій небезпечній подорожі я зіткнуся з недоліками

Подивіться на невидиме, що лежить глибоко в моїх нутрощах

Все в розумі, немає часу відмовлятися від привида або злітати

Я мріяла про рідкісну перлину, я можу її мати тоді, за течіями, плаваю

Це божевілля, час минає, але я не знаю себе настільки

Мій міхур – це мій простір, тут я знаходжу гармонію з собою

(Сам, сам, сам) Ага, що ховається

На задньому плані, за хмарним відображенням, хто дивиться на мене?

Здається, що в глибині душі людина стикається з самим собою

(Провалля, прірва)

Моя таємниця ховається в найглибших водах

(Провалля, прірва)

Ви повинні зрозуміти себе, перш ніж захотіти змінити світ

(Провалля, прірва)

Я буду шукати, де зливаються вода і вогонь

(Провалля)

Я пірнаю у велику блакить своїх очей, де запалюється моя душа

Мої спогади накопичуються в безодні, я буду там, поки вони не згаснуть

Ми занадто часто чекаємо небес, богів, не дивлячись собі в обличчя

Ми живемо у фантазії, занурюючись у себе

У що ми віримо?

Що має значення?

Що не враховується?

Як зберегти прохолоду?

Немає кращого місця, ніж внизу

Я глибоко вдихнув перед пірнанням, тому що

Здається, що в глибині душі людина стикається з самим собою

(Провалля, прірва)

Моя таємниця ховається в найглибших водах

(Провалля, прірва)

Ви повинні зрозуміти себе, перш ніж захотіти змінити світ

(Провалля, прірва)

Я буду шукати, де зливаються вода і вогонь

(Провалля)

Тому я роблю занурення, тягнеться силою тяжіння

Я, я кидаюсь у воду;

на кожному рівні зберігайте апное

Я, я роблю занурення, перш ніж націлюватися на Чумацький Шлях

Не забуду, що я прибув саме на плоту

Я кидаюся у воду, тягнеться силою тяжіння

Я, я кидаюсь у воду;

на кожному рівні зберігайте апное

Я, я роблю занурення, перш ніж націлюватися на Чумацький Шлях

Кидаюся у воду

Здається, що в глибині душі людина стикається з самим собою

(Провалля, прірва)

Моя таємниця ховається в найглибших водах

(Провалля, прірва)

Ви повинні зрозуміти себе, перш ніж захотіти змінити світ

(Провалля, прірва)

Я буду шукати, де зливаються вода і вогонь

(Провалля)