«Вот и разошлись пути-дороги вдруг...» (1968) - Владимир Высоцкий

Вот и разошлись пути-дороги вдруг:

Один — на север, другой — на запад, —

Грустно мне, когда уходит друг

Внезапно, внезапно.

Припев:

Ушел, — невелика потеря

Для многих людей.

Не знаю, как другие,

А я верю, верю в друзей.

Наступило время неудач,

Следы и души заносит вьюга,

Все из рук вон плохо — плачь не плачь, —

Нет друга, нет друга.

Припев:

Ушел, — невелика потеря

Для многих людей.

Не знаю, как другие,

А я верю, верю в друзей.

А когда вернется друг назад

И скажет: «Ссора была ошибкой»,

Бросим на минувшее мы взгляд

С улыбкой, с улыбкой.

Припев:

Чтоб он ушел, — невелика потеря

Для многих людей.

Не знаю, как другие,

А я верю, верю в друзей.

Ось і розійшлися шляхи-дороги раптом:

Один—на північ, інший — на захід, —

Сумно мені, коли йде друг

Раптово, раптово.

Приспів:

Пішов, — невелика втрата

Для багатьох людей.

Не знаю, як інші,

А я вірю, вірю в друзів.

Настав час невдач,

Сліди і душі заносить завірюха,

Все з рук он погано - плач не плач, -

Нема друга, немає друга.

Приспів:

Пішов, — невелика втрата

Для багатьох людей.

Не знаю, як інші,

А я вірю, вірю в друзів.

А коли повернеться один назад

І каже: «Сварка була помилкою»,

Кинемо на минулий ми погляд

З посмішкою, з посмішкою.

Приспів:

Щоб він пішов, — невелика втрата

Для багатьох людей.

Не знаю, як інші,

А я вірю, вірю в друзів.