Выезд Соловья-разбойника - Владимир Высоцкий

Как да во лесу дремучем,

По сырым дуплам да сучьям,

Да по норам по барсучьим,

Мы скучаем да канючим.

Так зачем сидим мы сиднем,

Скуку да тоску наводим?

Ну-ка-ся, ребята, выйдем,

Весело поколобродим.

Мы ребята битые,

Тертые, ученые.

Да во болотах мытые,

Да в омутах моченые.

Как да во лесу дремучем

Что-нибудь да отчебучим,

Добра молодца прищучим,

Пощекочем и помучим.

Воду во реке замутим.

На кустах костей навесим,

Пакостных шуток нашутим,

Весело покуролесим.

Водяные, лешие,

Души забубенные.

Ваше дело — пешие, —

А наше дело — конные.

Як так у лісі дрімучому,

По сирим дуплам та сучкам,

Так по норам по барсучих,

Ми нудьгуємо та каючим.

Так навіщо сидимо ми, сидімо,

Нудьгу та тугу наводимо?

Ну-ка-ся, хлопці, вийдемо,

Весело побродимо.

Ми хлопці биті,

Терті, науковці.

Так у болотах миті,

Так у вирах мочені.

Як так у лісі дрімучому

Що-небудь так отчебучим,

Добра молодця прищущім,

Пощекочем і помучимо.

Воду в річці зробимо.

На кущах кісток навісимо,

Пасхальних жартів нашутім,

Весело покуролесім.

Водяні, лісовики,

Душі загублені.

Ваша справа — піші, —

А наша справа — кінні.