«Сыт я по горло, до подбородка...» (1965) - Владимир Высоцкий

Сыт я по горло, до подбородка.

Даже от песен стал уставать.

Лечь бы на дно, как подводная лодка,

Чтоб не могли запеленговать.

Друг подавал мне водку в стакане,

Друг говорил, что это пройдет.

Друг познакомил с Веркой по пьяни —

Мол, Верка поможет, а водка спасет.

Не помогли ни Верка, ни водка.

С водки похмелье, а с Верки — что взять?

Лечь бы на дно, как подводная лодка,

Чтоб не могли запеленговать.

Сыт я по горло, сыт я по глотку.

Ох, надоело петь и играть!

Лечь бы на дно, как подводная лодка,

И позывных не передавать.

Сити я по горло, до підборіддя.

Навіть від пісень став утомлюватися.

Легти би на дно, як підводний човен,

Щоб не могли запеленгувати.

Друг подавав мені горілку в склянці,

Друг казав, що це минеться.

Друг познайомив із Віркою по п'яні —

Мовляв, Вєрка допоможе, а горілка врятує.

Не допомогли ніВерка, нігорілка.

З горілки похмілля, а с Верки — що взяти?

Легти би на дно, як підводний човен,

Щоб не могли запеленгувати.

Сити я по горло, сити я по горлянці.

Ох, набридло співати і грати!

Легти би на дно, як підводний човен,

І позивних не передавати.