Разбойничья песня - Владимир Высоцкий

Ах, родная сторона,

Сколь в тебе ни рыскаю,

Лобным местом ты красна

Да веревкой склизкою…

А повешенным сам дьявол-сатана

Голы пятки лижет.

Смех, досада, мать честна!-

Ни пожить, ни выжить!

Ты не вой, не плачь, а смейся —

Слез-то нынче не простят.

Сколь веревочка ни вейся,

Все равно укоротят!

Как во смутной волости,

Лютой, злой губернии

Выпадали молодцу

Все шипы да тернии.

Он обиды зачерпнул, зачерпнул

Полные пригоршни,

Ну, а горя, что хлебнул, —

Не бывает горше.

Пей отраву, хочь залейся!

Благо, денег не берут.

Сколь веревочка ни вейся,

Все равно совьешься в кнут!

Все равно совьешься в кнут!

Гонит неудачников

По миру с котомкою.

Жизнь течет меж пальчиков

Паутинкой тонкою.

А которых повлекло, повлекло

По лихой дороге —

Гнойным ветром сволокло

Прямиком в остроги.

Тут на милость не надейся —

Стиснуть зубы, да терпеть!

Сколь веревочка ни вейся —

Все равно совьешься в плеть!

Ах, родная сторона,

Сколь в тебе ни рыскаю,

Лобным местом ты красна

Да веревкой склизкою…

А повешенным сам дьявол-сатана

Голы пятки лижет.

Смех, досада, мать честна!-

Ни пожить, ни выжить!

Ты не вой, не плачь, а смейся —

Слез-то нынче не простят.

Сколь веревочка ни вейся,

Все равно укоротят!

Ночью думы муторней.

Плотники не мешкают.

Не успеть к заутрене —

Больно рано вешают.

Ты об этом не жалей, не жалей, —

Что тебе отсрочка!

А на веревочке твоей

Нет ни узелочка.

Лучше ляг да обогрейся —

Я, мол, казни не просплю…

Сколь веревочка ни вейся —

А совьешься ты в петлю!

Ах, рідна сторона,

Скільки в тебе не нишпорю,

Лобним місцем ти червона

Так  мотузкою склизкою ...

А повішеним сам диявол-сатана

Голи п'яти лиже.

Сміх, досада, мати чесна!

Ні пожити, ні вижити!

Ти не вій, не плач, а смійся —

Сліз-то нині не вибачать.

Наскільки мотузочка ні вейся,

Все одно вкоротять!

Як у смутній волості,

Лютий, злій губернії

Випадали молодцю

Всі шипи та терни.

Він образи зачерпнув, зачерпнув

Повні жмені,

Ну, а горя, що сьорбнув, —

Не буває гірше.

Пий отру, хоч залийся!

Благо, грошей не беруть.

Наскільки мотузочка ні вейся,

Все одно звеєшся в батіг!

Все одно звеєшся в батіг!

Гонить невдах

По світу з торбинкою.

Життя тече між пальчиками

Павутинкою тонкою.

А яких спричинило, спричинило

Лихою дорогою—

Гнійним вітром волокло

Прямо в остроги.

Тут на милість не сподівайся—

Стиснути зуби, та терпіти!

Наскільки мотузочка ні вейся —

Все одно звеєшся в батіг!

Ах, рідна сторона,

Скільки в тебе не нишпорю,

Лобним місцем ти червона

Так  мотузкою склизкою ...

А повішеним сам диявол-сатана

Голи п'яти лиже.

Сміх, досада, мати чесна!

Ні пожити, ні вижити!

Ти не вій, не плач, а смійся —

Сліз-то нині не вибачать.

Наскільки мотузочка ні вейся,

Все одно вкоротять!

Вночі думи моторошні.

Теслярі не мешкають.

Не встигнути до заутрені

Боляче рано вішають.

Ти про цього не жалі, не жалі, —

Що тобі відстрочка!

А на мотузку твоїй

Немає жодного вузлика.

Краще ляж та обігрійся —

Я, мовляв, страти не просплю…

Наскільки мотузочка ні вейся —

А звеєшся ти в петлю!