Прощание с горами - Владимир Высоцкий

В суету городов и в потоки машин

Возвращаемся мы — просто некуда деться!

И спускаемся вниз с покоренных вершин,

Оставляя в горах, оставляя в горах свое сердце.

И спускаемся вниз с покоренных вершин,

Оставляя в горах, оставляя в горах свое сердце.

Припев:

Так оставьте ненужные споры!

Я себе уже все доказал —

Лучше гор могут быть только горы,

На которых еще не бывал.

На которых еще не бывал.

Кто захочет в беде оставаться один?

Кто захочет уйти, зову сердца не внемля?

Но спускаемся мы с покоренных вершин —

Что же делать, и Боги спускались на Землю.

Но спускаемся мы с покоренных вершин —

Что же делать, и Боги спускались на Землю.

Проигрыщ.

Сколько слов и надежд, сколько песен и тем

Горы будят у нас и зовут нас остаться.

Но спускаемся мы — кто на год, кто совсем,

Потому что всегда, потому что всегда мы должны возвращаться.

Но спускаемся мы — кто на год, кто совсем,

Потому что всегда, потому что всегда мы должны возвращаться.

Припев:

Так оставьте ненужные споры!

Я себе уже все доказал —

Лучше гор могут быть только горы,

На которых никто не бывал.

На которых никто не бывал.

У суєту міст і в потоки машин

Повертаємося ми — просто нікуди подітися!

І спускаємося вниз з підкорених вершин,

Залишаючи в горах, залишаючи в горах своє серце.

І спускаємося вниз з підкорених вершин,

Залишаючи в горах, залишаючи в горах своє серце.

Приспів:

Тож залиште непотрібні суперечки!

Я собі вже все довів —

Краще гір можуть бути лише гори,

На яких ще не бував.

На яких ще не бував.

Хто захоче в біді залишатися один?

Хто захоче піти, поклику серця не прислухайся?

Але спускаємося ми з підкорених вершин

Що робити, і Боги спускалися на Землю.

Але спускаємося ми з підкорених вершин

Що робити, і Боги спускалися на Землю.

Програш.

Скільки слів і надій, скільки пісень і тим

Гори будять у нас і звати нас залишитися.

Але спускаємося ми — хто на рік, хто зовсім,

Бо завжди, бо завжди ми маємо повертатися.

Але спускаємося ми — хто на рік, хто зовсім,

Бо завжди, бо завжди ми маємо повертатися.

Приспів:

Тож залиште непотрібні суперечки!

Я собі вже все довів —

Краще гір можуть бути лише гори,

На яких ніхто не бував.

На яких ніхто не бував.