Про чёрта - Владимир Высоцкий

У меня запой от одиночества, по ночам я слышу голоса,

Слышу вдруг зовут меня по отчеству, глянул — черт, вот это чудеса!

Черт мне корчил рожи и моргал, а я ему тихонечко сказал:

«Я, брат, коньяком напился вот уж как, но ты, наверно, пьешь денатурат,

Слушай, черт, чертяга, чертик, чертушка, сядь со мной, я буду очень рад.

Да неужели, черт возьми, ты трус, слезь с плеча, а то перекрещусь».

Черт сказал, что он знаком с Борисовым, это наш запойный управдом.

Черт за обе щеки хлеб уписывал, брезговать не стал и коньяком.

Кончился коньяк: не пропадем, съездим к трем вокзалам и возьмем.

Я устал, к вокзалам черт мой съездил сам, просыпаюсь, снова он — боюсь,

То ли он по-новой мне пригрезился, то ли это я ему кажусь.

Черт опять ругнулся, а потом целоваться лез, вилял хвостом.

Насмеялся я над ним до коликов и спросил: «Ну, как там у вас в аду?

Отношение к нашим алкоголикам, говорят, их жарят на спирту?»

Черт опять ругнулся и сказал: «Да там не тот товарищ правит бал».

Все кончилось, светлее стало в комнате, черта я хотел опохмелять,

Но растворился он, как будто в омуте, я все жду, когда придет опять.

Я не то, чтоб чекнутый какой, но лучше с чертом, чем с самим собой.

У мене запій від самотності, по ночах я чую голоси,

Чую раптом звуть мене по батькові, глянув — чорт, ось це дива!

Чорт мені корчив пику і моргав, а я йому тихенько сказав:

«Я, брат, коньяком напився ось уже як, але ти, напевно, п'єш денатурат,

Слухай, чорт, чортяга, чортик, чортушка, сядь зі мною, я буду дуже радий.

Так невже, чорт забирай, ти трус, слізь з плеча, а то перехрещусь».

Чорт сказав, що він знаком з Борисовим, це наш запійний управдом.

Чорт за обидві щоки хліб уписував, гидувати не став і коньяком.

Скінчився коньяк: не пропадемо, з'їздимо до трьох вокзалів і візьмемо.

Я втомився, до вокзалів чорт мій з'їздив сам, прокидаюся, знову він — боюся,

Чи то він по-новій мені примарився, чи це я йому здається.

Чорт знову лаявся, а потім цілуватися ліз, виляв хвостом.

Насміявся я над ним до коликів і спитав: «Ну, як там у вас в по?

Ставлення до наших алкоголіків, кажуть, їх смажать на спирту?»

Чорт знову лаявся і сказав: «Та там не той товариш править бал».

Все скінчилося, світліше стало в кімнаті, чорта я хотів опохмелювати,

Але розчинився він, ніби в вирі, я все чекаю, коли прийде знову.

Я не те, щоб чекнути який, але краще з чортом, ніж із самим собою.