Попутчик - Владимир Высоцкий

Хоть бы облачко, хоть бы тучка

В этот год на моём горизонте,

Но однажды я встретил попутчика —

Расскажу про него, знакомьтесь.

Он спросил: «Вам куда?»

— «До Вологды».

—

«Ну, до Вологды —

это полбеды».

Чемодан мой от водки ломится —

Предложил я, как полагается:

«Может, выпить нам — познакомиться,

Поглядим, кто быстрей сломается!..»

Он сказал: «Вылезать нам в Вологде,

Ну, а Вологда —

это вона где!..»

Я не помню, кто первый сломался, —

Помню, он подливал,

поддакивал,

Мой язык, как шнурок, развязался:

Я кого-то ругал,

оплакивал…

И проснулся я в городе Вологде,

Но — убей меня — не припомню где.

А потом мне пришили дельце

По статье Уголовного кодекса,

Успокоили: «Всё перемелется»,

Дали срок — не дали опомниться.

И остался я городе Вологде,

Ну, а Вологда —

это вона где!..

Пятьдесят восьмую дают статью,

Говорят: «Ничего, вы так молоды…»

Если б знал я, с кем еду, с кем водку пью, —

Он бы хрен доехал до Вологды!

Он живёт себе в городе Вологде,

А я — на Севере, а Север — вона где!

…Все обиды мои годы стёрли,

Но живу я теперь, как в наручниках:

Мне до боли,

до кома в горле

Надо встретить того попутчика!

Но живёт он в городе Вологде,

А я — на Севере, а Север — вона где!

Хоч би хмарка, хоч би хмарка

У цей рік на моєму горизонті,

Але одного разу я зустрів попутника—

Розповім про нього, знайомтеся.

Він спитав: «Вам куди?»

— «До Вологди».

-

«Ну, до Вологди —

це півбіди».

Валіза мій від горілки ломиться —

Запропонував я, як годиться:

«Може, випити нам — познайомитися,

Подивимося, хто швидше зламається!

Він сказав: «Вилазити нам у Вологді,

Ну, а Вологда —

це вона де!..»

Я не пам'ятаю, хто перший зламався, —

Пам'ятаю, він підливав,

підтакував,

Моя мова, як шнурок, розв'язалася:

Я когось лаяв,

оплакував…

І прокинувся я в місті Вологді,

Але — убий мене — не пригадаю де.

А потім мені пришили ділок

За статтею Кримінального кодексу,

Заспокоїли: «Все перемелеться»,

Дали термін — не опритомніли.

І залишився я городі Вологді,

Ну, а Вологда —

це вона де!

П'ятдесят восьму дають статтю,

Кажуть: «Нічого, ви так молоді…»

Якщо б знав я, з ким їду, з ким горілку п'ю,

Він би хрін доїхав до Вологди!

Він живе собі в місті Вологді,

А я — на північ, а північ — вона де!

…Всі образи мої роки стерли,

Але живу я тепер, як у наручниках:

Мені до болю,

до кому в горлі

Потрібно зустріти того попутника!

Але живе він у місті Вологді,

А я — на північ, а північ — вона де!