Песня о штангисте - Владимир Высоцкий

Штангист

Посвящена Алексееву Василию — самому сильному человеку в мире.

Как спорт — поднятье тяжестей не ново

В истории народов и держав:

Вы помните, как некий грек другого

Поднял и бросил, чуть попридержав?

Как шею жертвы, круглый гриф сжимаю.

Чего мне ждать: оваций или свист?

Я от земли Антея отрываю,

Как первый древнегреческий штангист.

Не отмечен грацией мустанга,

Скован я, в движеньях не скор.

Штанга, перегруженная штанга —

Спутник мой соперник и партнёр.

Такую неподъёмную громаду

Врагу не пожелаю своему —

Я подхожу к тяжелому снаряду

С тяжёлым чувством: вдруг не подниму?!

Мы оба с ним как будто из металла,

Но только он — действительно металл.

А я так долго шёл до пьедестала,

Что вмятины в помосте протоптал.

Не отмечен грацией мустанга,

Скован я, в движеньях не скор.

Штанга, перегруженная штанга —

Вечный мой соперник и партнер.

Повержен враг на землю — как красиво!

Но крик «Вес взят!»

у многих на слуху.

«Вес взят!»

— прекрасно, но несправедливо:

Ведь я — внизу, а штанга — наверху.

Такой триумф подобен пораженью,

А смысл победы до смешного прост:

Все дело в том, чтоб, завершив движенье,

С размаху штангу бросить на помост.

Не отмечен грацией мустанга,

Скован я, в движеньях не скор.

Штанга, перегруженная штанга —

Спутник мой соперник и партнер.

Он вверх ползёт — чем выше, тем безвольней, —

Мне напоследок мышцы рвёт по швам,

И со своей высокой колокольни

Мне зритель крикнул: «Брось его к чертям!»

Еще одно последнее мгновенье —

И брошен наземь мой железный бог…

Я выполнял обычное движенье

С коротким злым названием «рывок».

<до декабря 1971>

Другие названия: «Вес взят!», «Песня о штангисте»

Штангіст

Присвячена Олексієву Василю — найсильнішій людині в світі.

Як спорт — підняття тягарів не ново

В історії народів і держав:

Ви пам'ятаєте, як якийсь грек іншого

Підняв і кинув, трохи попритримавши?

Як шию жертви, круглий гриф стискаю.

Чого мені чекати: овацій чи свист?

Я від землі Антея відриваю,

Як перший давньогрецький штангіст.

Не відзначений грацією мустангу,

Скутий я, в рухах не скоро.

Штанга, перевантажена штанга -

Супутник мій суперник і партнер.

Таку непідйомну громаду

Ворогу не бажаю своєму —

Я підходжу до важкого снаряду

З важким почуттям: раптом не підніму?!

Ми обидва з ним ніби з металу,

Але тільки він справді метал.

А я так довго йшов до п'єдесталу,

Що вм'ятини в помості протоптав.

Не відзначений грацією мустангу,

Скутий я, в рухах не скоро.

Штанга, перевантажена штанга -

Вічний мій суперник і партнер.

Повалений ворог на землю — як гарно!

Але крик «Вага взята!»

у багатьох на слуху.

«Вага взята!»

— чудово, але несправедливо:

Адже я — внизу, а штанга — нагорі.

Такий тріумф подібний до поразки,

А сенс перемоги до смішного простий:

Вся справа в тому, щоб, завершивши рух,

З розмаху штангу кинути на поміст.

Не відзначений грацією мустангу,

Скутий я, в рухах не скоро.

Штанга, перевантажена штанга -

Супутник мій суперник і партнер.

Він вгору повзе — чим вище, тим безвольніше, —

Мені наостанок м'язи рве по швам,

І зі своєю високою дзвіниці

Мені глядач крикнув: «Кинь його до чортів!»

Ще одна остання мить—

І кинутий додолу мій залізний бог...

Я виконував звичайний рух

З короткою злою назвою «ривок».

<До грудня 1971>

Інші назви: «Вага взята!», «Пісня про штангіста»