Песня о фатальных датах и цифрах - Владимир Высоцкий

или о поэтах и кликушах

Кто кончил жизнь трагически, тот — истинный поет,

А если в точный срок, так — в полной мере:

На цифре 26 один шагнул под пистолет,

Другой же — в петлю слазил в «Англетере».

А 33 Христу — он был поет, он говорил:

«Да не убий!»

Убьешь — везде найду, мол.

Но — гвозди ему в руки, чтоб чего не сотворил,

И гвозди в лоб, чтоб ни о чем не думал

С меня при цифре 37 в момент слетает хмель, —

Вот и сейчас — как холодом подуло:

Под эту цифру Пушкин подгадал себе дуэль

И Маяковский лег виском на дуло.

Задержимся на цифре 37!

Коварен бог —

Ребром вопрос поставил: или — или!

На этом рубеже легли и Байрон, и Рембо, —

А нынешние — как-то проскочили.

Дуэль не состоялась или — перенесена,

А в 33 распяли, но — не сильно,

А в 37 — не кровь, да что там кровь!

— и седина

Испачкала виски не так обильно.

«Слабо стреляться?!

В пятки, мол, давно ушла душа!»

Терпенье, психопаты и кликуши!

Поеты ходят пятками по лезвию ножа —

И режут в кровь свои босые души!

На слово «длинношеее» в конце пришлось три «е», —

Укоротить поета!

— вывод ясен, —

И нож в него!

— но счастлив он висеть на острие,

Зарезанный за то, что был опасен!

Жалею вас, приверженцы фатальных дат и цифр, —

Томитесь, как наложницы в гареме!

Срок жизни увеличился — и, может быть, концы

Поетов отодвинулись на время!

Да, правда, шея длинная — приманка для петли,

А грудь — мишень для стрел, но не спешите.

Ушедшие не датами бессмертье обрели,

Так что вы их не слишком торопите!

або про поетів і клікуш

Хто скінчив життя трагічно, той — істинний співає,

А якщо в точний термін, так —повною мірою:

На цифрі 26 один зробив крок під пістолет,

Інший ж — у петлю злазив у «Англетері».

А 33 Христу — він був співає, він говорив:

«Та не вбив!»

Вб'єш — скрізь знайду, мовляв.

Але — цвяхи йому в руки, щоб чого не створив,

І цвяхи в лоб, щоб ні про що не думав

Зміни при цифрі 37 в момент злітає хміль,—

Ось і нині — як холодом подуло:

Під цю цифру Пушкін підгадав собі дуель

І Маяковський ліг скронею надудуло.

Затримаємось на цифрі 37!

Підступний бог —

Ребром запитання поставило: або — або!

На цьому рубежі лягли і Байрон, і Рембо,

А нинішні — якось проскочили.

Дуель не відбулася або перенесена,

А в 33 розіп'яли, але — не сильно,

А в 37 — не кров, та що там кров!

— і сивина

Забруднена віскі не так рясно.

«Слабо стрілятися?!

П'ятки, мовляв, давно пішла душа!»

Терпіння, психопати та клікуші!

Поети ходять п'ятами по лезу ножа.

І ріжуть в кровь свої босі душі!

На слово «довгоший» у кінці довелося три «е»,—

Укоротити поета!

- Висновок зрозумілий, -

І нож у нього!

— але щасливий він висіти на вістря,

Зарізаний за те, що був небезпечний!

Жалкую вас, прихильники фатальних дат і цифр, —

Томитеся, як наложниці в гаремі!

Термін життя збільшився і, можливо, кінці

Поетів відсунулися на час!

Так, правда, довга шия— приманка для петлі,

А груди — мішень для стріл, але не поспішайте.

Безсмертя, що пішли не датами, набули,

Тож ви їх не надто поспішайте!