Ошибка вышла - Владимир Высоцкий
С переводом

Ошибка вышла - Владимир Высоцкий

Альбом
Новый звук
Год
2008
Язык
`Українська`
Длительность
325950

Нижче наведено текст пісні Ошибка вышла , виконавця - Владимир Высоцкий з перекладом

Текст пісні Ошибка вышла "

Оригінальний текст із перекладом

Ошибка вышла

Владимир Высоцкий

Оригинальный текст

Я был и слаб и уязвим, дрожал всем существом своим,

Кровоточил своим больным истерзанным нутром, —

И, словно в пошлом попурри, огромный лоб возник в двери

И озарился изнутри здоровым недобром.

Но властно дернулась рука: «Лежать лицом к стене!»

И вот мне стали мять бока на липком топчане.

А самый главный — сел за стол, вздохнул осатанело

И что-то на меня завел, похожее на «дело».

И что-то на меня завел, похожее на «дело».

Вот в пальцах цепких и худых смешно задергался кадык,

Нажали в пах, потом — под дых, на печень-бедолагу.

Когда давили под ребро — как екало мое нутро!

И кровью харкало перо в невинную бумагу.

В полубреду, в полупылу разделся донага, —

В углу готовила иглу нестарая карга, —

И от корней волос до пят по телу ужас плелся:

А вдруг уколом усыпят, чтоб сонный раскололся?!

А вдруг уколом усыпят, чтоб сонный раскололся?!

Он, потрудясь над животом, сдавил мне череп, а потом

Предплечья мне стянул жгутом и крови ток прервал.

Я, было, взвизгнул, но замолк, — сухие губы на замок, —

А он кряхтел, кривился, мок, писал и ликовал.

Он в раж вошел — знакомый раж, — но я как заору:

«Чего строчишь?

А ну, покажь секретную муру!..»

Подручный — бывший психопат — связал мои запястья, —

Тускнели, выложившись в ряд, орудия пристрастья.

Тускнели, выложившись в ряд, орудия пристрастья.

Я терт и бит, и нравом крут, могу — вразнос, могу — враскрут, —

Но тут смирят, но тут уймут — я никну и скучаю.

Лежу я, голый как сокол, а главный — шмыг да шмыг за стол —

Все что-то пишет в протокол, хоть я не отвечаю.

Нет, надо силы поберечь, а то ослаб, устал, —

Ведь скоро пятки станут жечь, чтоб я захохотал,

Держусь на нерве, начеку, но чувствую отвратно, —

Мне в горло сунули кишку — я выплюнул обратно.

Мне в горло сунули кишку — я выплюнул обратно.

Я взят в тиски, я в клещи взят — по мне елозят, егозят,

Все вызвать, выведать хотят, все пробуют на ощупь.

Тут не пройдут и пять минут, как душу вынут, изомнут,

Всю испоганят, изорвут, ужмут и прополощут.

«Дыши, дыши поглубже ртом!

Да выдохни, — умрешь!»

«У вас тут выдохни — потом навряд ли и вздохнешь!»

Во весь свой пересохший рот я скалюсь: «Ну, порядки!

Со мною номер не пройдет, товарищи-ребятки!»

Со мною номер не пройдет, товарищи-ребятки!"

Убрали свет и дали газ, доска какая-то зажглась, —

И гноем брызнуло из глаз, и булькнула трахея.

И он зверел, входил в экстаз, приволокли зачем-то таз…

Я видел это как-то раз — фильм в качестве трофея.

Ко мне заходят со спины и делают укол…

«Колите, сукины сыны, но дайте протокол!»

Я даже на колени встал, я к тазу лбом прижался;

Я требовал и угрожал, молил и унижался.

Я требовал и угрожал, молил и унижался.

Но туже затянули жгут, вон вижу я — спиртовку жгут,

Все рыжую чертовку ждут с волосяным кнутом.

Где-где, а тут свое возьмут!

А я гадаю, старый шут:

Когда же раскаленный прут — сейчас или потом?

Шабаш калился и лысел, пот лился горячо, —

Раздался звон — и ворон сел на белое плечо.

И ворон крикнул: «Nеvеrмоrе!»

— проворен он и прыток, —

Напоминает: прямо в морг выходит зал для пыток.

Напоминает: прямо в морг выходит зал для пыток.

Я слабо поднимаю хвост, хотя для них я глуп и прост:

«Эй!

За пристрастный ваш допрос придется отвечать!

Вы, как вас там по именам, — вернулись к старым временам!

Но протокол допроса нам обязаны давать!»

И я через плечо кошу на писанину ту:

«Я это вам не подпишу, покуда не прочту!»

Мне чья-то желтая спина ответила бесстрастно:

«А ваша подпись не нужна — нам без нее все ясно».

«А ваша подпись не нужна — нам без нее все ясно».

«Сестренка, милая, не трусь — я не смолчу, я не утрусь,

От протокола отопрусь при встрече с адвокатом!

Я ничего им не сказал, ни на кого не показал, —

Скажите всем, кого я знал: я им остался братом!»

Он молвил, подведя черту: «Читай, мол, и остынь!»

Я впился в писанину ту, а там — одна латынь…

В глазах — круги, в мозгу — нули, — проклятый страх, исчезни:

Они же просто завели историю болезни!

Они же просто завели историю болезни!

Перевод песни

Я був і слабкий і вразливий, тремтів усією істотою своєю,

Кровоточив своїм хворим змученим нутром, —

І, немов у пошлому попурі, величезний лоб виник у двері

І осяявся зсередини здоровим недобрим.

Але владно сіпнулася рука: «Лежати обличчям до стіни!»

-

І ось мені стали м'яти боки на липкому тапчані.

А найголовніший сів за стіл, зітхнув осатаніло

І щось на мене завів, схоже на «справу».

І щось на мене завів, схоже на «справу».

Ось у пальцях чіпких і худих смішно засмикався кадик,

Натиснули в пах, потім під дих, на печінку-бідолаху.

Коли давили під ребро — як екало моє нутро!

І кров'ю харкало перо в невинний папір.

У напівреду, в напівпилу роздягся догола, —

В кутку готувала голку нестара карга,—

І від коренів волосся до п'ят по тілу жах плевся:

А раптом уколом приспать, щоб сонний розколовся?!

А раптом уколом приспать, щоб сонний розколовся?!

Він, попрацюючи над животом, стиснув мені череп, а потім

Передпліччя мені стягнув джгутом і крові перервав.

Я, було, верескнув, але замовк, — сухі губи на замок, —

А він кректав, кривився, мок, писав і тріумфував.

Він в раж увійшов — знайомий раж, — але я як закричу:

«Чого строчиш?

Ну, покажи секретну муру!..»

Підручний — колишній психопат — зв'язав мої зап'ястя, —

Тьмяніли, виклавшись у ряд, знаряддя пристрасті.

Тьмяніли, виклавшись у ряд, знаряддя пристрасті.

Я терт і біт, і вдачею крутий, можу — врознос, можу — врозкруту, —

Але тут смирять, але тут угамують — я никну і нудьгую.

Лежу я, голий як сокіл, а головний — шмиг та шмиг за стол —

Все щось пише в протокол, хоч я не відповідаю.

Ні, треба сили поберегти, а то слаб, втомився, —

Адже скоро п'яти стануть палити, щоб я зареготав,

Тримаюся на нерві, напоготові, але відчуваю огидно, —

Мені в горло сунули кишку — я виплюнув назад.

Мені в горло сунули кишку — я виплюнув назад.

Я взято в тиски, я в кліщі взято — по мені елозять, йогозять,

Все викликати, розвідати хочуть, всі пробують на дотик.

Тут не пройдуть і п'ять хвилин, як душу виймуть, пам'ятають,

Всю зганять, розірвуть, тиснуть і прополощуть.

«Дихай, дихай глибше ротом!

Так, видихни, помреш!

«У вас тут видихни — потім навряд чи зітхнеш!»

Увесь свій пересохлий рот я скалюся: «Ну, порядки!

Зі мною номер не пройде, товариші-хлопці!»

Зі мною номер не пройде, товариші-хлопці!"

Прибрали світло і дали газ, якась дошка запалилася, —

І гноєм бризнуло з очей, і булькнула трахея.

І він звірів, входив у екстаз, приволокли навіщось таз…

Я бачив це якось раз—фільм як трофей.

До мене заходять зі спини і роблять укол…

«Коліть, сучі сини, але дайте протокол!»

Я навіть на коліна встав, я до тазу чолом пригорнувся;

Я вимагав і погрожував, благав і принижувався.

Я вимагав і погрожував, благав і принижувався.

Але тужче затягнули джгут, он бачу я — спиртовку джгут,

Усі руду чортівку чекають із волосяним батогом.

Де-де, а тут своє візьмуть!

А я гадаю, старий блазень:

Коли ж розжарений прут зараз чи потім?

Шабаш гартував і лисів, піт лився гаряче, —

Пролунав дзвін — і ворон сів на біле плече.

І Ворон крикнув: «Nеverмоrе!»

— спритний він і приток, —

Нагадує: просто в морг виходить зал для тортур.

Нагадує: просто в морг виходить зал для тортур.

Я слабо піднімаю хвіст, хоча для них я дурний і простий:

«Гей!

За упереджений ваш допит доведеться відповідати!

Ви, як вас там за іменами, повернулися до старих часів!

Але протокол допиту нам зобов'язані давати!»

І я через плече кошу на писанину ту:

«Я це вам не підпишу, поки не прочитаю!»

Мені чиясь жовта спина відповіла безпристрасно:

«А ваш підпис не потрібний нам без нього все ясно».

«А ваш підпис не потрібний нам без нього все ясно».

«Сестричка, мила, не трусь — я не змовчу, я не утрусь,

Від протоколу відіпрус при зустрічі з адвокатом!

Я нічого ним не сказав, ні на кого не показав, —

Скажіть усім, кого я знав: я ним залишився братом!

Він сказав, підвівши рису: «Читай, мовляв, і охолонь!»

Я впився в писанину ту, а там одна латина ...

В очах — кола, в мозку — нулі, — проклятий страх, зникни:

Вони вже просто завели історію хвороби!

Вони вже просто завели історію хвороби!

Інші пісні виконавця:

2+ мільйони текстів

Пісень різними мовами

Переклади

Якісні переклади всіма мовами

Швидкий пошук

Знаходьте потрібні тексти за секунди