Охота на кабанов - Владимир Высоцкий

Грязь сегодня еще непролазней,

Сверху мразь, словно бог без штанов, —

К черту дождь — у охотников праздник:

Им сегодня стрелять кабанов.

Били в ведра и гнали к болоту,

Вытирали промокшие лбы,

Презирали лесов позолоту,

Поклоняясь азарту пальбы.

Егерей за кровожадность не пинайте,

Вы охотников носите на руках, —

Любим мы кабанье мясо в карбонате,

Обожаем кабанов в окороках.

Кабанов не тревожила дума:

Почему и за что, как в плену, —

Кабаны убегали от шума,

Чтоб навек обрести тишину.

Вылетали из ружей жаканы,

Без разбору разя, наугад, —

Будто радостно бил в барабаны

Боевой пионерский отряд.

Егерей за кровожадность не пинайте,

Вы охотников носите на руках, —

Любим мы кабанье мясо в карбонате,

Обожаем кабанов в окороках.

Шум, костер и тушенка из банок,

И «охотничья"водка — на стол.

Только полз присмиревший подранок,

Завороженно глядя на ствол.

А потом — спирт плескался в канистре,

Спал азарт, будто выигран бой:

Снес подранку полчерепа выстрел —

И рога протрубили отбой.

Егерей за кровожадность не пинайте,

Вы охотников носите на руках, —

Любим мы кабанье мясо в карбонате,

Обожаем кабанов в окороках.

Мне сказали они про охоту,

Над угольями тушу вертя:

«Стосковались мы, видно, по фронту, —

По атакам, да и по смертям.

Это вроде мы снова в пехоте,

Это вроде мы снова — в штыки,

Это душу отводят в охоте

Уцелевшие фронтовики…"

Егерей за кровожадность не пинайте,

Вы охотников носите на руках, —

Любим мы кабанье мясо в карбонате,

Обожаем кабанов в окороках.

Бруд сьогодні ще непролазний,

Зверху мразь, наче бог без штанів,—

До чорта дощ — у мисливців свято:

Їм сьогодні стріляти кабанів.

Били в відра і гнали до болота,

Витирали промоклі лоби,

Зневажали лісів позолоту,

Вклоняючись азарту пальби.

Єгерів за кровожерливість не пинайте,

Ви мисливців носите на руках, —

Любимо ми кабання м'ясо в карбонаті,

Любимо кабанів у окороках.

Кабанов не турбувала дума:

Чому і за що, як у полоні, —

Кабани тікали від шуму,

Щоб навіки знайти тишу.

Вилітали зі зброї жакани,

Без розбору рази, навмання, —

Неначе радісно бив у барабани

Бойовий піонерський загін.

Єгерів за кровожерливість не пинайте,

Ви мисливців носите на руках, —

Любимо ми кабання м'ясо в карбонаті,

Любимо кабанів у окороках.

Шум, багаття та тушонка зі банків,

І «мисливська «горілка» на стіл.

Тільки повз присмирілий підранок,

Заворожено дивлячись на стовбур.

А потім — спирт хлюпався в каністрі,

Спав азарт, ніби виграний бій:

Зніс підранку півчерепа постріл

І роги протрубили відбій.

Єгерів за кровожерливість не пинайте,

Ви мисливців носите на руках, —

Любимо ми кабання м'ясо в карбонаті,

Любимо кабанів у окороках.

Мені сказали вони про полювання,

Над вугіллям тушу крутячи:

«Студувалися ми, видно, за фронтом,—

За атаками, так і по смертях.

Це начебто ми знову в піхоті,

Це начебто ми знов — в штики,

Це душу відводять у полюванні

Вцілілі фронтовики..."

Єгерів за кровожерливість не пинайте,

Ви мисливців носите на руках, —

Любимо ми кабання м'ясо в карбонаті,

Любимо кабанів у окороках.