Недолюбил - Владимир Высоцкий

Кто-то высмотрел плод, что неспел, неспел.

Потрусили за ствол — он упал, упал.

Вот вам песня о том, кто не спел, не спел

И что голос имел — не узнал, не узнал.

Может, быть с судьбой нелады, нелады

И со случаем плохи дела, дела,

А тугая струна на лады, на лады

С незаметным изъяном легла.

Он начал робко с ноты «до»,

Но не допел ее, не до…

Недозвучал его аккорд, аккорд,

И никого не вдохновил.

Собака лаяла, а кот

Мышей ловил.

Смешно, не правда ли, смешно?

А он шутил — недошутил,

Недораспробовал вино,

И даже недопригубил.

Он пока лишь затеивал спор, спор

Неуверенно и не спеша, не спеша.

Словно капельки пота из пор, из пор,

Из-под кожи сочилась душа, душа.

Только начал дуэль на ковре, на ковре,

Еле-еле, едва приступил.

Лишь чуть-чуть осмотрелся в игре,

И судья еще счет не открыл.

Он знать хотел все от и до,

Но не добрался он, не до…

Не докопался ни до дна, до дна,

Не докопался до глубин

И ту, которая одна,

Недолюбил, недолюбил.

Смешно, не правда ли, смешно?

А он спешил — недоспешил.

Осталось недорешено

Все то, что он недорешил.

Ни единою буквой не лгу, не лгу.

Он был чистого слога слуга, слуга,

И писал ей стихи на снегу, на снегу…

К сожалению, тают снега.

Но тогда еще был снегопад, снегопад

И свобода писать на снегу,

И большие снежинки и град,

Он губами хватал на бегу.

Но к ней в серебряном ландо

Он не доехал и не до…

Не добежал бегун — беглец,

Не долетел, не доскакал.

А звездный знак его — Телец

Холодный Млечный путь лакал.

Смешно, не правда ли, смешно?

Когда секунд недостает,

Недостающее звено,

И недолет, и недолет.

Смешно, не правда ли?

Ну вот,

И вам смешно, и даже мне…

Конь на скаку и птица влет —

По чьей вине, по чьей вине, по чьей вине?..

Хтось оглянув плід, що незрів, незрів.

Потрусили за ствол — він впав, упав.

Ось вам пісня про того, хто не заспівав, не заспівав

І що голос мав — не впізнав, не впізнав.

Може, бути з долею негаразди, негаразди

І випадаємо погані справи, справи,

А туга струна на лади, на лади

З непомітною вадою лягла.

Він почав несміливо з ноти «до»,

Але не доспів її, не до...

Недозвучав його акорд, акорд,

І нікого не надихнув.

Собака гавкав, а кіт

Мишей ловив.

Смішно, чи не, правда, смішно?

А він жартував — недожартував,

Недоспитав вино,

І навіть недопригубив.

Він поки лише затіював суперечку, суперечку

Невпевнено і не поспішаючи, не поспішаючи.

Немов крапельки поту з пор, з пор,

З-під шкіри сочилася душа, душа.

Тільки почав дуель на килимі, на килимі,

Ледве, тільки-но приступив.

Лише трішки озирнувся у грі,

І суддя ще рахунок не відкрив.

Він знати хотів все від і до,

Але не добрався він, не до...

Не докопався ні до дна, до дна,

Не докопав до глибин

І ту, яка одна,

Недолюбив, недолюбив.

Смішно, чи не, правда, смішно?

А він спішив — недоспішив.

Залишилося невирішено

Все те, що він недорішив.

Жодною буквою не лгу, не лгу.

Він був чистої мови слуга, слуга,

І писав їй вірші на снігу, на снігу...

На жаль, тануть сніги.

Але тоді ще був снігопад, снігопад

І свобода писати на снігу,

І великі сніжинки і град,

Він губами хапав на бігу.

Але до неї в срібному ландо

Він не доїхав і не до...

Не добіг бігун — втікач,

Не долетів, не доскакав.

А зірковий знак його — Телець

Холодний Чумацький шлях гавкав.

Смішно, чи не, правда, смішно?

Коли секунд не вистачає,

Відсутня ланка,

І недоле, і недоле.

Смішно, чи неправда?

Ну ось,

І вам смішно, і навіть мені…

Кінь на скаку і птиця вліт —

Чиї вині, чиєї вині, чиєї вині?..