Моя цыганская - Владимир Высоцкий

В сон мне — желтые огни,

И хриплю во сне я:

— Повремени, повремени, —

Утро мудренее!

Но и утром всё не так,

Нет того веселья:

Или куришь натощак,

Или пьешь с похмелья.

В кабаках — зеленый штоф,

Белые салфетки.

Рай для нищих и шутов,

Мне ж — как птице в клетке!

В церкви смрад и полумрак,

Дьякон курит ладан.

Нет!

И в церкви все не так,

Все не так, как надо.

Я — на гору впопыхах,

Чтоб чего не вышло.

А на горе стоит ольха,

А под горою вишня.

Хоть бы склон увить плющом,

Мне б и то отрада,

Хоть бы что-нибудь еще…

Все не так, как надо!

Я тогда по полю, вдоль реки.

Света — тьма, нет бога!

А в чистом поле васильки,

Дальняя дорога.

Вдоль дороги — лес густой

С Бабами-Ягами,

А в конце дороги той —

Плаха с топорами.

Где-то кони пляшут в такт,

Нехотя и плавно.

Вдоль дороги все не так,

А в конце — подавно.

И ни церковь, ни кабак —

Ничего не свято!

Нет, ребята, все не так,

Все не так, ребята!

В сон мені — жовті вогні,

І хриплю у сні я:

— Погоди, погоди, —

Ранок мудріший!

Але і вранці все не так,

Немає того веселощів:

Або куриш натще,

Або п'єш з похмілля.

В кабаках — зелений штоф,

Білі серветки.

Рай для жебраків і блазен,

Мені ж — як птиці в клітині!

У церкві сморід і напівтемрява,

Диякон палить ладан.

Ні!

І в церкви все не так,

Все не так, як треба.

Я — на гору похапцем,

Щоб чогось не вийшло.

А на горі стоїть вільха,

А під горою вишня.

Хоч би схил увити плющем,

Мені б і то втіха,

Хоч би щось ще…

Все не так, як треба!

Я тоді по полю, вздовж річки.

Світла - темрява, немає бога!

А в чистому полі волошки,

Далека дорога.

Вздовж дороги — ліс густий

З Бабами-Ягами,

А в кінці дороги тієї —

Плаха з сокирами.

Десь коні танцюють у такт,

Нехоч і плавно.

Вздовж дороги все не так,

А в кінці — поготів.

І ні церква, ні кабак —

Нічого не свято!

Ні, хлопці, все не так,

Все не так, хлопці!