Их восемь нас двое - Владимир Высоцкий

Их восемь — нас двое.

Расклад перед боем

Не наш, но мы будем играть!

Сережа!

Держись, нам не светит с тобою,

Но козыри надо равнять.

Я этот небесный квадрат не покину.

Мне цифры сейчас не важны, —

Сегодня мой друг защищает мне спину,

А значит, и шансы равны.

Мне в хвост вышел «мессер», но вот задымил он,

Надсадно завыли винты.

Им даже не надо крестов на могилы,

Сойдут и на крыльях кресты!

— Я — «Первый», я — «Первый», — они под тобою,

Я вышел им наперерез.

Сбей пламя!

Уйди в облака!

Я прикрою!

В бою не бывает чудес!

Сергей!

Ты горишь!

Уповай, человече,

Теперь на надежность строп!

Нет!

Поздно — и мне вышел мессер навстречу.

Прощай!

Я приму его в лоб.

Я знаю — другие сведут с ними счеты.

А по облакам скользя,

Взлетят наши души, как два самолета, —

Ведь им друг без друга нельзя.

Архангел нам скажет: «В раю будет туго!»

Но только ворота — щелк,

Мы Бога попросим: «Впишите нас с другом

В какой-нибудь ангельский полк!»

И я попрошу Бога, Духа и Сына,

Чтоб выполнил волю мою:

Пусть вечно мой друг защищает мне спину,

Как в этом последнем бою.

Мы крылья и стрелы попросим у Бога,

Ведь нужен им ангел-ас,

А если у них истребителей много,

Пусть пишут в хранители нас.

Хранить — это дело почетное тоже,

Удачу нести на крыле

Таким, как при жизни мы были с Сережей,

И в воздухе и на земле.

Їх вісім нас двоє.

Розклад перед боєм

Не наш, але ми гратимемо!

Сергію!

Тримайся, нам не світить із тобою,

Але козирі треба рівняти.

Я цей небесний квадрат не покину.

Мені цифри зараз не важливі,—

Сьогодні мій друг захищає мені спину,

А значить, і шанси рівні.

Мені в хвіст вийшов «месер», але ось задимив він,

Надворі завили гвинти.

Їм навіть не потрібно хрестів на могили,

Зійдуть і на крилах хрести!

— Я — «Перший», я — «Перший»,— вони під тобою,

Я вийшов ним навперейми.

Збий полум'я!

Іди в хмари!

Я прикрию!

У бою не буває чудес!

Сергій!

Ти гориш!

Уповай, чоловіче,

Тепер на надійність строп!

Ні!

Пізно — і мені вийшов месер назустріч.

Прощай!

Я прийму його в лоб.

Я знаю інші зведуть з ними рахунки.

А по хмар ковзаючи,

Злетять наші душі, як два літаки, —

Адже їм один без одного не можна.

Архангел нам скаже: «У раю буде туго!»

Але тільки ворота — клац,

Ми попросимо Бога: «Впишіть нас з другом

В якийсь ангельський полк!»

І я попрошу Бога, Духа і Сина,

Щоб виконав волю мою:

Нехай вічно мій друг захищає мені спину,

Як у цьому останньому бою.

Ми крила і стріли попросимо у Бога,

Адже потрібний їм Ангел-ас,

А якщо у них винищувачів багато,

Нехай пишуть у охоронці нас.

Зберігати - це справа почесна теж,

Успіх нести на крилі

Таким, як за життя ми були із Сережею,

І в повітря і на землі.