«Давно смолкли залпы орудий...» (1968) - Владимир Высоцкий

Давно смолкли залпы орудий,

Над нами лишь солнечный свет, —

На чем проверяются люди,

Если войны уже нет?

Приходится слышать нередко

Сейчас, как тогда:

«Ты бы пошел с ним в разведку?

Нет или да?»

Не ухнет уже бронебойный,

Не быть похоронной под дверь,

И кажется — все так спокойно,

Негде раскрыться теперь…

Но все-таки слышим нередко

Сейчас, как тогда:

«Ты бы пошел с ним в разведку?

Нет или да?»

Покой только снится, я знаю, —

Готовься, держись и дерись!

-

Есть мирная передовая —

Беда, и опасность, и риск.

Поэтому слышим нередко

Сейчас, как тогда:

«Ты бы пошел с ним в разведку?

Нет или да?»

В полях обезврежены мины,

Но мы не на поле цветов, —

Вы поиски, звезды, глубины

Не сбрасывайте со счетов.

Поэтому слышим нередко

Сейчас, как тогда:

«Ты бы пошел с ним в разведку?

Нет или да?»

Давно змовкли залпи гармат,

Над нами лише сонячне світло, —

На чому перевіряються люди,

Якщо вже війни немає?

Доводиться чути часто

Зараз, як тоді:

«Ти би пішов з ним у розвідку?

Ні чи так?"

Не ухне вже бронебійний,

Не бути похоронний під двері,

І здається — все так спокійно,

Нема де розкритися тепер…

Але все-таки чуємо нерідко

Зараз, як тоді:

«Ти би пішов з ним у розвідку?

Ні чи так?"

Спокій тільки сниться, я знаю,—

Готуйся, тримайся і дерись!

-

Є мирна передова —

Біда, і небезпека, і ризик.

Тому чуємо нерідко

Зараз, як тоді:

«Ти би пішов з ним у розвідку?

Ні чи так?"

У полях знешкоджені міни,

Але ми не на полі квітів, —

Ви, пошуки, зірки, глибини

Не скидайте з рахунків.

Тому чуємо нерідко

Зараз, як тоді:

«Ти би пішов з ним у розвідку?

Ні чи так?"