Баллада о короткой шее - Владимир Высоцкий

Полководец с шеею короткой

Должен быть в любые времена:

Чтобы грудь — почти от подбородка,

От затылка — сразу чтоб спина.

На короткой незаметной шее

Голове уютнее сидеть, —

И душить значительно труднее,

И арканом не за что задеть.

А они вытягивают шеи

И встают на кончики носков:

Чтобы видеть дальше и вернее —

Нужно посмотреть поверх голов.

Все, теперь ты — темная лошадка,

Даже если видел свет вдали, —

Поза — неустойчива и шатка,

И открыта шея для петли.

И любая подлая ехидна

Сосчитает позвонки на ней, —

Дальше видно, но — недальновидно

Жить с открытой шеей меж людей.

…Вот какую притчу о Востоке

Рассказал мне старый аксакал.

«Даже сказки здесь — и те жестоки», —

Думал я — и шею измерял.

Полководець із шиєю короткою

Має бути в будь-які часи:

Щоб груди - майже від підборіддя,

Від потилиці — відразу щоб спина.

На короткій непомітній шиї

Голові затишніше сидіти, —

І душити значно важче,

І арканом не за що зачепити.

А вони витягують шиї

І встають на кінчики шкарпеток:

Щоб бачити далі і вірніше —

Потрібно подивитись поверх голів.

Все, тепер ти — темний конячок,

Навіть якщо бачив світло вдалині, —

Поза — нестійка і хита,

І відкрита шия для петлі.

І люба підла єхидна

Порахує хребці на ній, —

Далі видно, але — недалекоглядно

Жити з відкритою шиєю між людьми.

…От яку притчу про Схід

Розповів мені старий аксакал.

«Навіть казки тут — і ті жестоки», —

Думав я — і шию вимірював.