Женщина-ночь - Владимир Асмолов

Ты была — не была среди ясного дня,

Неприметна, забыта всеми.

Но волшебная ночь ослепила меня —

Наступило твое время.

Женщина-ночь, Женщина-ночь,

Каюсь,

Что среди суеты Не заметил кто ты Такая!

Ты возьми меня вновь

В свой полет неземной

Женщина-ночь!

Я пойду за тобой, Все отбросив прочь,

Женщина-Ночь,

Женщина.

Я не помню лица твоего в темноте,

Помню только безумство ночи!

Помню только, как я словно в бездну летел

В неземные твои очи!

Мир огромный свернулся в объятье одно

И мгновенье одно, как Вечность!

Ты меня увела от дороги земной

На таинственный Путь Млечный!

Ти була — не була серед ясного дня,

Непримітна, забута всіма.

Але чарівна ніч засліпила мене —

Настав твій час.

Жінка-ніч, Жінка-ніч,

Каюсь,

Що серед суєти Не помітив хто ти Така!

Ти візьми мене знову

У свій політ неземний

Жінка-ніч!

Я піду за тобою, Все відкинувши геть,

Жінка-Ніч,

Жінка.

Я не пам'ятаю обличчя твого в темряві,

Пам'ятаю тільки шаленство ночі!

Пам'ятаю тільки, як я ніби в безодню летів

У неземні твої очі!

Світ величезний згорнувся в обійми одне

І мить одна, як Вічність!

Ти мене відвела від земної дороги

На таємничий Шлях Чумацький!