Скука - Владимир Асмолов

В дом ко мне вошла без стука, скука,

И спросила простодушно:" Что брат, скучно?

Я, какая-никакая, все ж душа живая,

Так давай с тобою вместе поскучаем.

Зря ты так меня встречаешь, знаешь,

Что слыву я бабой скверной — это верно.

Но ведь я, хотя и скука, не какая-нибудь кукла,

Да и знаем мы давным-давно друг друга.

Я вполне демократична, лично,

И своею быть в народе я не против.

Цели нет определенной, но пузырь тоски зеленой

Мы раздавим под огурчик под соленый.

Добрых, злых, холодных, страстных — разных,

У меня знакомых много — слава богу.

Я весь мир исколесила, только ночью синей,

Мне нигде так не скучалось как в России."

Додому увійшла без стуку, нудьги,

І запитала простодушно:" Що брат, нудно?

Я, яка-ніяка, все ж душа жива,

Так давай із тобою разом понудьгуємо.

Даремно ти так мене зустрічаєш, знаєш,

Що славу я бабою поганою — це вірно.

Але я, хоч і нудьга, не якась лялька,

Так і знаємо ми давно один одного.

Я цілком демократична, особисто,

І своєю бути в народі я не проти.

Цілі немає певної, але бульбашка туги зеленої

Ми роздавимо під огірок під солоний.

Добрих, злих, холодних, пристрасних— різних,

У мене знайомих багато слава богу.

Я весь світ сколесила, тільки вночі синій,

Мені ніде так не скучалося як у Росії.