Катя-Катерина - Владимир Асмолов

На веревке бельевой

В ванной комнате

Ты повесилась

Сегодня на заре.

Долго бился

Одиночества колокол

В этой темной

Однокомнатной норе.

Шли за гробом мы

И нас было семеро,

Ну ждала ли ты к себе

Такой кортеж?

Первым снегом осыпал

Ветер северный

Семь надежд твоих,

Обманутых надежд.

Ах, Катя, Катя, Катерина,

Твоя пуховая перина

Нас собрала в одну мишпуху,

Пусть будет пухом тебе земля.

Вот сидим мы за столом

После кладбища,

Семь здоровых

Охмелевших мужиков.

О тебе мы вспомним в жизни

Не раз еще

И, поверь,

Нам это будет нелегко.

Пусть тому, что здесь случилось,

Не мы виной,

А лишь тот,

Кто был с тобой в последний раз,

Но, боюсь,

Что в той веревке намыленной

Есть по ниточке

От каждого из нас.

Ах, Катя, Катя, Катерина,

Твоя пуховая перина

Нас собрала в одну мишпуху,

Пусть будет пухом тебе земля.

На мотузці білизняний

У ванній кімнаті

Ти повісилася

Сьогодні на зорі.

Довго бився

Самотності дзвін

У цій темній

Однокімнатна нора.

Йшли за труною ми

І нас було семеро,

Чи чекала ти до себе

Такий кортеж?

Першим снігом обсипав

Вітер північний

Сім надій твоїх,

Ошуканих надій.

Ах, Катя, Катя, Катерина,

Твоя пухова перина

Нас зібрала в одну мишпуху,

Нехай буде тобі пухом земля.

Ось сидимо ми за столом

Після цвинтаря,

Сім здорових

Охмелілих мужиків.

Про тебе ми згадаємо у житті

Не раз ще

І, повір,

Нам це буде нелегко.

Нехай тому, що тут сталося,

Не ми провиною,

А лише той,

Хто був з тобою востаннє,

Але, боюсь,

Що в тій мотузці намиленою

Є по ниточці

Від кожного із нас.

Ах, Катя, Катя, Катерина,

Твоя пухова перина

Нас зібрала в одну мишпуху,

Нехай буде тобі пухом земля.