Любовь в интернете - Владимир Асмолов

Это знаешь ты, Это знаю я Ну и что тут скажешь, если

Мы признать должны

Грусти не тая

Никогда не быть нам вместе.

Ты мечта моя, ты судьба моя,

Но увы, не в этой жизни.

И летят к тебе

В дальние края

эти строки, эти мысли.

И опять до самого утра

Наступает наша звездная пора.

Мы с тобой у окна интернета

Говорим ни о чем до рассвета.

Это знаешь ты, это знаю я Наша повесть так банальна.

У тебя семья, у меня семья

И увы, не виртуальна.

Почему же опять не устану ждать

Нашей встречи в час урочный?

У любви моей нет счастливых дней

Есть лишь только эти ночи.

И опять до самого утра

Наступает наша звездная пора

Мы с тобой у окна интернета

Говорим ни о чем до рассвета.

Це знаєш ти, Це знаю я Ну і що тут скажеш, якщо

Ми визнати повинні

Суми не та

Ніколи не бути нам разом.

Ти мрія моя, ти моя доля,

Але, на жаль, не в цьому житті.

І летять до тебе

В далекі краї

ці рядки, ці думки.

І знову до самого ранку

Настає наша зоряна пора.

Ми з тобою біля вікна інтернету

Говоримо ні про що до світанку.

Це знаєш ти, це знаю я Наша повість така банальна.

У тебе сім'я, у мене сім'я

І на жаль, не віртуальна.

Чому ж знову не втомлюся чекати

Нашої зустрічі в годи урочний?

У любові моєї немає щасливих днів

Є лише ці ночі.

І знову до самого ранку

Настає наша зіркова пора

Ми з тобою біля вікна інтернету

Говоримо ні про що до світанку.