Любовь - волшебная страна - Валентина Пономарёва

Я, словно бабочка к огню, стремилась так неодолимо

В любовь, волшебную страну,

Где назовут меня любимой.

Где бесподобен день любой,

Где не страшилась я б ненастья.

Прекрасная страна, любовь, страна любовь…

Ведь только в ней бывает счастье.

Пришли иные времена,

Тебя то нет, то лжешь не морщась.

Я поняла, любовь — страна,

Где каждый человек — притворщик.

Моя беда, а не вина, что я наивности образчик.

Любовь — обманная страна, обманная страна,

И каждый житель в ней — обманщик.

Зачем я плачу пред тобой и улыбаюсь так некстати?

Неверная страна любовь,

Там каждый человек — предатель.

Но снова прорастет трава

Сквозь все преграды и напасти…

Любовь весенняя страна весенняя страна,

Ведь только в ней бывает счастье,

Бывает счастье…

Я, мов метелик до вогню, прагнув так непереборно

Любов, чарівну країну,

Де назвуть мене коханою.

Де незрівнянний день будь-який,

Де не боялася я небезпеки.

Прекрасна країна, кохання, країна кохання…

Адже тільки в ній буває щастя.

Настали інші часи,

Тебе то ні, то брешеш не кривлячись.

Я зрозуміла, кохання — країна,

Де кожна людина — притворник.

Моя біда, а не вина, що я наївності зразок.

Любов - обманна країна, обманна країна,

І кожний житель у ній — ошуканець.

Навіщо я плачу перед тобою і посміхаюся так недоречно?

Невірна країна кохання,

Там кожна людина — зрадник.

Але знову проросте трава

Крізь усі перешкоди і напасті…

Любов весняна країна

Адже тільки в ній буває щастя,

Буває щастя.