На Зелёной горе - Вадим Курылёв

Лучше я пойду послушаю море,

Чем смотреть на эти серые лица

Лучше я пойду потрогаю камни,

И попробую с луной помириться

Чем гадать о том, что может быть будет,

И о том что вроде было когда-то

Не пойти ли на зелёную гору,

Чтоб остаться там и после заката

Припев:

Ночью на зелёной, на горе,

Я сниму одежду и сожгу в костре

Лягу под деревья, листьями укроюсь,

И усну на зелёной горе

Море шепчет свою странную сказку,

А луна над горизонтом застыла,

И пропал последний луч в чёрном небе,

Между звёздами петляя уныло

Я смотрю на эти белые звезды,

Засыпая под древней сосною,

И кружат уже летучие мыши

Над зелёною мой, над горою

Припев.

Краще я піду послухаю море,

Чим дивитися на ці сірі особи

Краще я піду поторкаю каміння,

І спробую з місяцем помиритися

Чим гадати про те, що може бути,

І про що начебто було колись

Не піти чи на зелену гору,

Щоб залишитися там і після заходу сонця

Приспів:

Вночі на зеленій, на горі,

Я зніму одяг і спалю в багатті

Ляжу під дерева, листям укриюсь,

І засну на зеленій горі

Море шепоче свою дивну казку,

А місяць над горизонтом застиг,

І пропав останній промінь у чорному небі,

Між зірками петляючи похмуро

Я дивлюся на ці білі зірки,

Засинаючи під давньою сосною,

І кружляють вже кажани

Над зеленою мою, над горою

Приспів.